Читайте новини Галас на GoogleNews - Нажміть підписатися

Читайте новини Галас у Телеграм каналі - Відкрити

Андрій Галайко: «Великоберезовицька громада мусить жити з Тернополем, як добрі сусіди»

Великоберезовицька громада ще зовсім молода, але за темпами розвитку нічим не поступається старшим громадам. Утворена 20 листопада 2020-го року. Майже за п’ять місяців керівництво громади успішно впоралося зі складними завданнями, які постали, зокрема, після ліквідації Тернопільського району. Великоберезовицька громада — перспективна, адже межує з обласним центром, на її території знаходяться багато підприємств, усе більше краян зводять житло чи купують квартири на приміській території. Передусім дбає про громаду голова Великоберезовицької селищної ради Андрій Галайко. Наше інтерв’ю — з Андрієм Васильовичем.

— Чи вдалося згуртувати села Великоберезовицької громади за цих кілька місяців? Які плюси і які мінуси об’єднання?

— До нашої громади увійшли селище Велика Березовиця та 12 сіл — Велика Лука, Йосипівка, Лучка, Мар’янівка, Миролюбівка, Мишковичі, Настасів, Острів, Буцнів, Петриків, Серединки і Хатки. Площа громади — 200 кв. км, населення — понад 23 тис. осіб. Процес об’єднання був непростий, розглядали різні формати громади — з центром в Острові, в Мишковичах. На наших теренах два роки діяла Настасівська ОТГ. Врешті-решт процес об’єднання відбувся не добровільно, а адміністративно. Робоча група з Тернопільської ОДА напрацьовувала пропозиції, подавала до Кабміну. Таким чином утворено громаду з центром у Великій Березовиці.

Наша громада робить перші кроки, але ми не мали часу довго адаптовуватися, як це відбувалося в громадах, що діють з 2015-го року. Потрібно було терміново забезпечити всі послуги, які досі надавали в уже ліквідованому районі. За перші місяці у громаді ми створили фінансовий відділ, відділи освіти, культури, сім’ї, молоді, спорту, туризму та інформаційних технологій, земельних ресурсів та  інші. Призначили керівників та спеціалістів цих установ. З початку року подбали про повноцінну роботу шкіл, дитячих садків, провели тендерні процедури щодо надання комунальних послуг, забезпечення дитячого харчування. Створили центр професійного розвитку педагогічних працівників, центр надання соціальних послуг.  Адміністративна реформа дає шанс: хтось ним скористається, хтось — ні. Вірю, що у Великоберезовицькій громаді все буде гаразд.

— Дотепер ви обіймали посаду голови Тернопільської районної ради, добре знаєте перспективи і проблеми сіл, які увійшли до Великоберезовицької ОТГ. Без вагань погодились очолити громаду?

— Родом я з Настасова, все своє життя проживаю на території громади, за винятком служби в армії та навчання в університеті. Моя мама з Великої Луки (Хатки). 25 років мешкаю з сім’єю у Великій Березовиці. Свого часу вчителював в Острові, був керівником районного будинку культури, 14 років очолював відділ культури Тернопільської РДА, п’ять років — Тернопільську районну раду. На минулих виборах люди довірили мені очолити рідну громаду, тож докладаю усіх зусиль для її розвитку. У Великоберезовицькій громаді живуть мої рідні, друзі, відчуваю велику відповідальність.

— Перше, що цікавить мешканців громади, як будуть розподілятися кошти, чи всім селам перепаде достатня частка. Який бюджет громади, на що спрямовуєте кошти?

— Великоберезовицька громада на теренах колишнього Тернопільського району найбільше відповідає методичним рекомендаціям профільного міністерства — як за кількістю мешканців, населених пунктів, так і за фінансами. Наша громада перспективна, на території діє багато підприємств, є аграрне господарство, маємо надходження. Водночас у нас чималі видатки. Загальний бюджет громади складає 157 млн. грн., понад 90 млн. грн. — власні надходження, 49,5 млн. грн. — освітня субвенція, базова дотація — майже 10 млн. грн., додаткова дотація — близько 2 млн. грн. Майже 65% коштів бюджету іде на освітню галузь. Освітню субвенцію спрямовуємо на зарплату вчителям, з місцевого бюджету забезпечуємо зарплату обслуговуючому персоналу освітніх закладів, оплачуємо за енергоносії, за харчування дітей пільгових категорій. З місцевого бюджету фінансуються дитячі садки, заклади культури, спорт, соціальний захист та усі місцеві програми. Ми не закрили жодного закладу культури, школи, дошкільного закладу. Економити на дітях та молоді не можна, бо вони — наше майбутнє. Треба шукати додаткові джерела наповнення бюджету, щоб втілювати в селах програми розвитку. Ремонту потребують заклади освіти, культури, охорони здоров’я. Цьогоріч плануємо реалізувати ряд проєктів, зокрема, відремонтувати покрівлю школи у селі Буцнів, дитсадок в Острові. У громаді бракує місць у дитячих садках, тому малеча відвідує заклади в Тернополі. Ми уклали угоду з міською радою про трансферт, відшкодовуємо витрати за перебування дітей, зареєстрованих у громаді. Власне тому хочемо відкрити дві нові групи для дошкільнят в Острові, дитсадок — у Петрикові.

— Скільки шкіл і дитячих садків на даний час у громаді?

— 13 шкіл та 6 дошкільних навчальних закладів. Сподіваємося за цю каденцію добудувати школу в Великій Березовиці.  Цьогоріч ми заклали у бюджеті 5 млн. грн. на співфінансування будівництва школи. Для завершення потрібно ще дуже багато грошей. Нині проводиться аудит кошторисної документації, бо у 2018-ому році будівництво вартувало близько 60 млн. грн., а за рік вартість, на жаль, подвоїлася.

— Болюча проблема — стан доріг у селах. Чи є кошти на їх ремонт?

— Поступово будемо ремонтувати дороги в наших селах. У бюджеті передбачили певні кошти, очікуємо також на надходження з Державного фонду регіонального розвитку. Почнемо відновлювати дорогу від найвіддаленішого села Мар’янівка до Йосипівки та Настасова. Звичайно, плануємо також ремонтувати комунальні дороги у Великій Березовиці, Петрикові, Миролюбівці, Мишковичах, Острові та інших населених пунктах. З Державного фонду регіонального розвитку мають виділити 8 млн. грн. на ремонт дороги, що веде від чернівецької траси до Мар’янівки, та 2 млн. грн. на дорогу в с. Лучка, решта будемо робити за кошти  місцевого бюджету.

— Після ліквідації району, виникла проблема з передачею деяких об’єктів на баланс громади. Яка зараз ситуація?

— Усі об’єкти, що знаходяться на території Великоберезовицької селищної ради ми взяли в громаду. А ось за ті, що на території Тернополя, доведеться поборотися. Справи зараз перебувають у суді. Тернопільська районна рада попереднього скликання прийняла рішення про передачу об’єктів спільної власності всім шести громадам, які утворилися на теренах району. Проте Тернопільська міська рада оскаржила рішення в суді. Мова йде про будівлі районної лікарні, районного будинку культури, приміщення на вул. Максима Кривоноса, де знаходиться управління соціального захисту, пенсійний фонд та інші служби, приміщення на вул. Данила Нечая, де було БТІ, приміщення на вул. Бродівській, де знаходилась газета райради.

— Сусідство з обласним центром має свої особливості…

— Потрібно шукати точки дотику, які нас об’єднують, а не роз’єднують. Непросто знаходити спільну мову, але, вірю, що буде все гаразд, коли закінчиться процес децентралізації. Будемо жити, як добрі сусіди.

— Чи вдасться вам згодом облаштувати центральний офіс громади, куди буде зручно добиратися мешканцям сіл?

— У приміщенні Великоберезовицької селищної ради не маємо змоги розмістити усі відділи та служби громади. Наразі відділ освіти, сім’ї, молоді і спорту, а також фінансовий відділ знаходиться в Острові. Деякі служби — в приміщенні районного будинку культури. Безумовно, є потреба у спорудженні нового сучасного адмінкорпусу для громади та центру надання адміністративних послуг. Розглядаємо різні локації.

— У час пандемії велику увагу приділяємо роботі медичних закладів, їх забезпеченню. Яка ситуація в громаді?

— У нас успішно налагоджена робота  первинної ланки медицини. Великоберезовицька селищна рада стала засновником Центру первинної медико-санітарної допомоги. Розуміємо потреби мешканців у медичній допомозі в селах, тому зберегли усі ФАПи. Плануємо провести ремонтні роботи в ФАПах у Миролюбівці та Великій Луці. Будуємо амбулаторію в Настасові. Минулого року ввели в експлуатацію новозбудовану амбулаторію в Мишковичах. З місцевого бюджету дофінансовуємо енергоносії для закладів охорони здоров’я громади, медикаменти — для пільгових категорій населення та інші потреби.

— Великоберезовицька громада має лижну базу. Цьогоріч там відбулися змагання. Як надалі будете розвивати спорт?

— Раніше лижна база перебувала на балансі товариства «Авангард». Минулого року її взяла на баланс Острівська сільська рада, а з утворенням громади — Великоберезовицька селищна рада. Це цікавий об’єкт для розвитку спорту, але будівля бази наразі дуже занедбана. Плануємо зробити там реконструкцію, щоб діти займалися в належних умовах: добудувати другий поверх, підвести комунікації, облаштувати санвузли. На цій базі починали тренуватись наші чемпіони Дмитро Підручний та Олена Підгрушна. Цьогоріч взимку провели перші змагання з лижних гонок. Змагалися 80 юних спортсменів, 60 з них — із нашої громади. Діти хочуть займатися спортом, є підтримка батьків. Громада створила свою ДЮСШ «Олімп» в якій працюють тренери з футболу та лижних гонок.

— В якому стані заклади культури та дозвілля?

— Громада взяла на баланс всі клубні та бібліотечні заклади, народні колективи, Острівську музичну школу. Не всі приміщення в належному стані, але наше завдання не закрити їх і зекономити певні кошти на ремонт доріг, а зробити так, щоб там надавали належні послуги. Щоб у бібліотеках був сучасний книжковий фонд, інтернет, комп’ютери, щоб там відбувалися різні заходи, зустрічі з цікавими людьми, презентації книг. Бібліотеки мають стати центрами комунікації. Потрібно підтримувати аматорські вокально-хорові, інструментальні, театральні колективи. Єдина Острівська музична школа — це майбутнє нашої культури. Там здобувають освіту близько 140 дітей із різних сіл громади.

— З якими питаннями найчастіше звертаються до вас мешканці?

— Приходять на прийом із різними проблемами. Вислуховую кожного, намагаюся допомогти. У лютому ми боролися зі сніговою стихією — замело дороги до сіл, не їздив транспорт. Люди безперервно телефонували: і вдень, і вночі. Тільки прогорне трактор, за годину-другу знову замети. Надзвичайно допомогли нам в цій непростій ситуації місцеві підприємці та аграрії — надали техніку. Ми старалися прогортати як центральні шляхи, так і бокові, щоб було якомога менше незручностей. Дехто дякував, але були й претензії.

— Чи громада має своє комунальне підприємство, яке дбає за благоустрій, обслуговування житлових масивів?

— Наразі не маємо комунального підприємства, яке би обслуговувало всю громаду. Не маємо своєї техніки. У кожному селі є по одному працівнику із благоустрою. У Великій Березовиці є мікрорайон багатоповерхівок. Послуги із водопостачання і водовідведення, обслуговування будинків там надає КП «Аква-сервіс». Дане підприємство співпрацює з «Тернопільводоканалом», адже не маємо своїх очисних споруд. Актуальним є питання формування доступних тарифів на водовідведення.

— Як ви обирали осіб на посади старост? Чи не було спротиву в селах?

— У громаді створено сім старостинських округів. Селищна рада за поданням голови здебільшого призначила старостами осіб, які мають досвід, не одне скликання працювали в органах місцевого самоврядування. У деяких селах прийшли нові люди. Призначення старост — непросте питання, адже старостинські округи, буває, об’єднують не одне село, важко знайти компроміс. У нас теж було не все гладко. Так, мешканці Лучки пропонували свого кандидата, а Миролюбівки — свого. Намагаємось знаходити порозуміння.

— А чи знаходите спільну мову з депутатським корпусом?

— Великоберезовицька громада — єдина у колишньому Тернопільському районі, до якої депутатів обрали за пропорційною системою, тобто за партійними списками. У селищну раду пройшли п’ять політичних сил. Я вважаю, що на рівні громади не має бути політики. Кожен депутат прийшов, щоб щось корисне зробити для свого села, для громади. Звісно, є дискусії з певних питань, але стараємося знаходити оптимальний варіант вирішення. Думаю, що найближчим часом партійні кольори розмиються, будемо спільно працювати для розвитку Великоберезовицької громади.

— Робота селищного голови — надзвичайно відповідальна, не залишає ні вихідних, ні свят. Рідні підтримують вас?

— Хоча я раніше працював і в виконавчій, і в представницькій гілках влади, маю чималий досвід, але на посаді голови громади часто стикаюся зі складними питаннями. У багатьох напрямках не до кінця досконале законодавство. Повертаюся додому пізно, а в голові й далі — справи громади. Стараюся хоч трохи приділяти увагу рідним. У такому режимі я й раніше працював, тому в дружини і дітей вже імунітет (усміхається, — авт.). Підтримка рідних дуже важлива. Наша сім’я — це частинка громади!

У Тернополі розшукують молоду жінку, яку підозрюють у крадіжці (ВІДЕО)

На Тернопільщині тракторист випадково натрапив на поховання, якому приблизно 5 тисяч років (ФОТО)