Юна Христя ще навчається у школі, проте вже кермує автотранспортом чи не краще багатьох чоловіків.
Христині Шундаревській 16 років. Дівчина живе неподалік Льову у місті Стрий, перейшла в 11-й клас.
– Як кажуть в автоспорті, “фінішна пряма “, але дехто говорить, що це “кваліфікація” дорослого життя, – сміється Христина. – Колись я займалась і танцями. Ходила і на різні гуртки та секції. А зараз автоспорт, а точніше картинг, повністю покорив моє серце. Тому зараз займаюсь тільки картингом, але в вільний час люблю малювати. І як би дивно не звучало – малюю карти і все що з ним пов’язано.
Картингом дівчина займається з шести років. І, як каже сама картингістка, це сімейне захоплення.
– Вже неоднаразова говорила, що і дідусь займався картиногом, і тато теж, – продовжує дівчина. – А я пішла їхніми стопами і зовсім не шкодую. На жаль, свого першого тренування не пам’ятаю. Але добре пам’ятаю, як тато в три-чотири роки возив мене в карті в себе на колінах, а я дуже боялась.
Зараз Христина багаторазова призерка Кубку України з картингу серед учнівської молоді, переможниця фіналу України в 2015-ому році.
– Минулого року в напруженій боротьбі в сумі очків за чотири етапи змагань виграла кубок України з картингу в національних класах і дуже цим горджуся, – розповідає дівчина.
У цьому році Христина стала переможницею Кубку федерація картингу тернопільської області та кубку ТОВ ‘Компанія ЛАН’ до Дня міста Тернополя 2017. На змаганнях за кордоном Христина ще не була, оскільки не було такої можливості.
– Картинг не є дешевим захопленням, – пояснює дівчина. – А на міжнародних змаганнях бюджет трішки більший, ніж в тих змаганнях, де я приймаю участь. Але я надіюсь, що ще побуваю десь за кордоном і спробую свої сили там.
Про те, що подобається Христині Шундаревській у картингу, дівчина може розповідати багато.
– Насамперед – це, напевне, швидкість, – каже спортсменка. – Коли ти влітаєш в поворот, борешся за останні десяті секунди, щоб покращити свій час і результат. Коли ти стараєшся ніколи не зупинятись і не опускати руки за жодних обставин. Коли перед стартом одягаєш шолом і серце просто випригує з грудей від переживань. Зрозуміти цей адреналін, напевно, не всі можуть, але думаю, що у всіх пілотів є такі відчуття.
А ще Христині подобається, що вона може хоч трішки зруйнувати стереотип, що жінкам не місце за кермом. І довести, що вони багато на що здатні заради перемоги.
– Ще хочу сказати про дружбу в спорті, – додає Христина. – Ми усі дружимо або в хороших відносинах, але коли їдемо на змагання, то ми всі конкуренти. Проте це не ще ні разу не завадило підтримувати одне одного. Наприклад, в мене появилось дуже багато друзів, з якими ми весело проводимо час. І стараємсоь між змаганнями заїжджати в гості та підримувати одне одного у всьому.
