Дорога додому, встелена гіллям ялини та квітами: у Великогаївській громаді, що біля Тернополя зустріли загиблого воїна Віталія Федуна.
Сумну новину повідомила Великогаївська об’єднана територіальна громада.
Навколішки та зі сльозами на очах жителі громади зустріли свого Героя. Остання дорога додому у рідне с. Кип’ячка була встелена живими квітами і лампадками… На зустріч Героя, здавалося, вийшло усе село. Учні Товстолузької школи несли синьо-жовтий стяг. «Пливе кача» тугою сповивала серця усіх, хто йшов дорогою до рідного дому воїна. Сум та біль присутніх піднімав угору весняний вітер, а небо плакало легким теплим дощем. Кожен мовчки дякував воїну за неосяжний подвиг. Витирала сльози, що текли рікою, припадала до труни, в якій уже вічним сном спочив її коханий воїн, дружина Ірина. Жінка міцно обіймала діточок, які залишилися без тата. Від листопада глибоко у серці жевріла надія: Віталік приїде, обійме, і все закінчиться.
23 листопада 2024 року ворожий обстріл забрав життя Віталія, залишивши рідних у невідомості.
Усі ці дні і ночі, завдовжки п’ять місяців, здавалися вічністю та сном, з якого хотіли прокинутися рідні та односельчани.
Друзі Віталія занесли труну на подвір’я будинку, де священники відправили панахиду. Після чого тіло Героя перенесли до храму Різдва Пресвятої Богородиці. Поховали Захисника 15 квітня.
Віталія був майстром, служити пішов ще у 2022-му. Досвідчений воїн, командир відділення зенітного ракетного взводу, який захищав кордон України на різних напрямках.
Громада оплакує та сумує разом з родиною, яка втратила люблячого чоловіка, батька, сина, побратима, хорошого друга…
Царство небесне і вічна слава Герою…
