Ціна свободи надвисока. Тому маємо зберегти пам’ять про кожного Захисника, який поклав на вівтар Батьківщини найцінніше – своє життя.
Посмертно… Як же боляче і сумно, що нагороди знаходять своїх Героїв саме так… І яким страшним є це слово «посмертно» для кожної родини, котра втратила найрідніших людей…, повідомляє Чортківська районна державна адміністрація.
Два роки тому, у жовтні, Борщівська громада попрощалися із загиблим на російсько-українській війні солдатом, оператором-топогеодезистом Михайлом СЕМЕНЮКОМ, якому було всього 23 роки. Свій останній бій за волю і незалежність України ще зовсім молодий Воїн прийняв 15 жовтня 2022 року в районі населеного пункту Трифоновка Херсонської області.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Президент України Володимир Зеленський нагородив (посмертно) нашого земляка орденом «За мужність» III ступеня, про що свідчить Указ від 12 лютого 2024 року.
9 липня у селі Кривче Борщівської територіальної громади начальник Чортківської районної військової адміністрації Володимир Шипітко вручив матері загиблого Захисника Михайла СЕМЕНЮКА цю державну нагороду сина.
Участь в офіційному врученні взяли також начальниця відділу з гуманітарних питань Галина Чайківська, Борщівський міський голова Ігор Чопик та начальник Другого відділу Чортківського РТЦК та СП Андрій Ставрук.
«Ніщо не поверне додому тих, хто загинув зі зброєю в руках, ставши на захист рідної землі. І жодні слова не зможуть полегшити цей біль втрати. Розумію, що ніяка нагорода не замінить сина. Але наш святий обов’язок – пам’ятати про наших Героїв та підтримувати їхні родини»,- підкреслив Володимир Шипітко.
Після цього посадовці разом з родиною загиблого відвідали на місцевому кладовищі могили Героїв сучасної російсько-української війни, уродженців села Кривче, щоб помолитись, покласти квіти та запалити свічки на знак вічної пам’яті нескорених та героїчних Воїнів за незалежність України.
На місці їх поховання майорять на вітрі полотнища українських прапорів. Але чомусь це не дає відчуття спокою та умиротворення. Навпаки, дуже загострюється розуміння часу, який проживаємо. Адже ми проходимо тяжке випробування. І шлях до нашої Перемоги є тернистим і омитим кров’ю. Але іншої дороги у нас немає…
This website uses cookies.