Тернопільська область має власні унікальні традиції святкування Різдва.
До Різдвяних свят готувалися завчасно. Наводили лад по господарству, а саме у стайні, на подвір’ї, складали господарські знаряддя праці – цим займалися чоловіки. А господині ретельно прибирали в хаті, вибілювали помешкання, змащували глиною долівку, застеляли чисті скатертини та вішали вишиті рушники і, звичайно, дбали про святковий одяг для усієї сім’ї, розповіла завідувачка відділу науково-просвітницької роботи ТОКМ Оксана Гулик.
Після наведення у будинку порядку жінки бралися готувати святу вечерю, яка нараховує дванадцять страв на честь дванадцять апостолів.
«Господиня пов’язалася хусткою, закочувала рукави і починала готувати страви: варила узвар, горох, квасолю, смажила капусту, рибу, ліпила вареники, готувала бараболю, гриби, кашу гречану, голубці, та кутю з товченої пшениці. В цій багатій, але пісній, вечері господиня ніби представляє найголовніші плоди поля, городу і саду. Таким чином дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році» – пише етнограф Олекса Воропай у нарисі «Звичаї нашого народу».
Саме через велику кількість та різноманітність святкових страв виникла назва «багата кутя» чи «багатий святвечір».
Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу.
Перше, що кладуть на стіл, це сіно. Воно символізує ясла, в яких лежав Ісус.
Зверху посипають зерном на добробут родини.
По кутах стола обов’язково ставили часник, щоб усі були здорові та надійно захищені від нечистого, і копійки на багатство – усе це покривали святковою скатертиною.
Такий стіл є символом єдності, порозуміння, місцем зустрічі поколінь, де, власне, і передаються традиції, звичаї, родинна мудрість. Також це є місце, де можна розділити радість народження нашого Спасителя та спільно помолитися.
Після того як стіл був готовий, господиня, подавала святкові страви.
Найголовнішою обрядовою стравою є кутя. З давньогрецької слово «кутя» перекладається як «варене зерно». Готову пшеницю щедро заправляють медом та маком з додаванням горіхів. У цій страві кожен інгредієнт має своє символічне значення. Зерно пшениці в куті символізує плідне та вічне життя, кругообіг, так як зерно щороку оживає. Мак і мед в куті – це символ достатку і родючості на землі.
Цю страву куштували першою серед усієї святкової їжі. Та перш, ніж почати їсти кутю, в деяких регіонах України, її ложкою тричі підкидали вгору так, щоб вона прилипла аж до стелі. Вважалося, що чим більше зернят прилипне – то буде врожайний рік, а якщо більше маку – роїтимуться бджоли. Споживання куті пророчило врожай на наступний рік, збільшення поголів’я худоби та продовження роду.
Кутя, за прадавньою традицією, пов’язана з культом предків та вшануванням душ померлих. Отож, по завершенню Святої вечері українці залишають по ложці кожної страви для душ померлих родичів (в деяких регіонах взагалі не прибирають зі столу) або ставлять для них кутю на підвіконня.
Наступна обов’язкова страва на Різдвяному столі це узвар (вар) – відвар з сухофруктів (яблука, груші, сливи тощо).
І третьою основною стравою є хліб. Він на Різдво має свої локальні назви: калач, книж, душа, лежень, обертух, бухон, струцлі. Такий хліб випікався у великих великих круглих формах подібних на сонце. Він був символом життя та поживою як для тіла, так і для душі.
Для християн хліб – це Ісус: «Я – хліб живий, що з неба зійшов».
Кожна інша різдвяна страва є не менше значима і має свої символи.
Для вечері варятьгриби чи горох, які заправляють рослинною олією. Ця страва символізує Божу весну та християнське життя. Серед перших страв найпоширенішими є капусняк та борщ. Капусняк готується з січеної квашеної капусти заправляється засмаженою цибулею на олії. Борщ варять зі свіжих або з квашених буряків. Смажена, печена риба, оселедець є традиційною стравою на різдвяному столі. З грецької ІХТІС (перекладається риба) складається з перших літер імені Бога – Ісус Христос Божий Син Спаситель і риба є символом Христа.
Вареники символізували достаток та благополуччя. Існував такий звичай: в один з вареників до начинки ставити монету, кому цей вареник попадеться – буде багатим протягом року. Незмінною стравою є пампухи з маком або вишнями.
Неодмінним атрибутом на різдвяному столі є запалена свічка.
Відео завідувачки художньо-рекламного відділу Оксани Кульчицької.
Джерело: Тернополяни.
