У лютому 2023 року Сергій Ч. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та просив стягнути 123 тис. 602 грн успадкованої ним суми пенсійних виплат, неотриманих його батьком.
Як вбачалось із матеріалів цивільної справи, наприкінці серпня 2021 року Сергій Ч. звернувся із запитом до ГУ Пенсійного фонду України у Тернопільській області з проханням виплатити йому як спадкоємцю померлого Альберта Ч. пенсію та всі виплати, не отримані його батьком. У надісланій відповіді територіальний орган Пенсійного фонду відповів, що померлому Альберту Ч. було виплачено пенсію та всі належні надбавки у повному обсязі. Додатково Пенсійний фонд повідомив, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року його батькові було нараховано, але не виплачено кошти по оновленій довідці. Сергій Ч. як спадкоємець може повторно звернутись до суду щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.
30 травня 2022 року нотаріус у Тернополі посвідчив договір поділу спадкового майна, відповідно до якого Сергію Ч. перейшло право, зокрема на неотриману батьком пенсію. І чоловік знову звернувся до суду. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 серпня 2022 року визнано його право власності на нараховані, але не виплачені відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду пенсійні виплати у сумі 123 тис. 602 грн.
30 листопада 2022 року Сергій Ч. надіслав до ГУ ПФУ в Тернопільській області заяву з проханням виконати дане рішення суду. Однак у відповідь територіальний орган Пенсійного фонду повідомив спадкоємця, що це рішення не містило зобов’язань виплатити йому нараховані, але не виплачені відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 123 тис. 602 грн пенсійних виплат. За захистом своїх прав Сергій Ч. знову звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ у Тернопільській області.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2023 року позов задоволено та стягнуто з ГУ ПФУ України в Тернопільській області на користь позивача Сергія Ч. 123 тис. 602 грн пенсійних виплат, нарахованих, але не отриманих його батьком.
Не погодившись із судовим рішенням, ГУ ПФУ в Тернопільській області подало апеляційну скаргу та просило це рішення скасувати і відмовити Сергію Ч. у задоволенні позову. Мотивуючи свою свою вимогу, вказало, що правові висновки суду першої інстанції ґрунтувались на нормах Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Хоча предметом спору була недоотримана пенсія, призначена згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально дослідивши матеріали справи, прийшла до висновків, що доводи апеляційної скарги не спростовували висновків суду першої інстанції і не впливали на їх правильність. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно. Порушення норм процесуального права, які би призвели до неправильного вирішення справи, не встановлено.
Відповідно до матеріалів справи, що Сергій Ч. як спадкоємець звернувся до територіального органу Пенсійного фонду через 6 місяців після смерті свого батька, а тому пенсія, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв’язку зі смертю, входила до складу спадщини.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що Альбертові Ч. за життя на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року було зроблено перерахунок пенсії. Позивач, як спадкоємець за законом, в установленому законом порядку прийняв спадщину після батька та рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 серпня 2022 року за Сергієм Ч. визнано право власності на пенсійні виплати у сумі 123 тис. 602 грн, що були нараховані, але не виплачені його батькові. Таким чином, Сергій Ч. набув права на отримання нарахованої, але не виплаченої доплати до пенсії.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.
Положення ч. 3 ст. 52 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст. 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України “Про пенсійне забезпечення”, де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, які належали пенсіонерові і залишилися недоотриманими у зв’язку зі смертю, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог Сергія Ч., а тому підлягають задоволенню.
Разом із тим, доводи апеляційної скарги були аналогічними мотивам, викладеним у відзиві на позов, і не спростовували правильності висновку суду першої інстанції, а зводились до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.
З урахуванням наведеного колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Тернопільській області залишила без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2023 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
This website uses cookies.