Чомусь у моїй пам’яті шкільні уроки фізкультури асоціюються з суворим вчителем зі свистком, нормативами, які важко було виконати. Про яку любов до спорту, тим паче культуру, могла бути мова.
Сьогодні ж, на щастя, багато шкіл відійшли від радянської практики – змушувати дітей полюбити спорт. Навпаки, на уроки фізкультури учні біжать із задоволенням. Однак, справедливо наголосити, все залежить від вчителя. До прикладу, на урок фізкультури в Козівській державній гімназії імені В.Герети учні чекають з нетерпінням. Адже знають, що улюблена вчителька Оксана Романівна Юрків дозволить в задоволення і поскакати, і м’яча поганяти, ще й навчить, як без труднощів виконати ту чи іншу вправу або норматив. І робить це не тому, що так треба(!), а тому що корисно, пише газета “Свобода”.
Скажу більше, саме за таке дбайливе ставлення, розуміння, терпіння діти обожнюють вчительку і потай, не кажучи нікому ні слова, подали її кандидатуру на конкурс Global Teacher Prize Ukraine. Коли до пані Оксани зателефонували організатори конкурсу, жінка була більш ніж здивована. Але сказала, якщо учні повірили, то чому ні…
Тож сьогодні ми познайомимо вас, дорогі читачі, із Оксаною Юрків – найкращим вчителем фізкультури в Україні. Почесне звання і нагороду наша землячка отримала минулими вихідними на церемонії Global Teacher Prize Ukraine, яка відбулась на Софійській площі у Києві.
Вчитель, бухгалтер і мама одночасно
З раннього дитинства Оксана полюбила спорт. Не гралася з дівчатами в ляльки, не заплітала косички, а ганяла м’яча, бігала, скакала. У четвертому класі почала грати у гандбол, з тих пір не мислила життя без цієї гри.
Після закінчення школи вступила до Броварського вищого училища фізичної культури. Згодом виступала за ГК “Галичанка” (Львів), ГК “ТНЕУ” (Тернопіль), молодіжну та національну збірну України з гандболу. Також О. Юрків закінчила факультет економіки підприємств у ТНЕУ (нині ЗУНУ) та факультет фізичного виховання в ТНПУ ім. В.Гнатюка. Гандбольна команда, в якій грала Оксана, стала чемпіоном України в першій лізі, бронзовим призером чемпіонату України з гандболу та срібним призером Універсіади України.
Варто сказати, були роки в житті пані Оксани, коли вона працювала й бухгалтером в лікарні, адже мала вищу економічну освіту. Той час жінка пригадує з посмішкою. Здавалося б, поєднуване непоєднуваного. Після уроків фізкультури не завжди встигала переодягнутися, так і бігла на роботу в спортивному костюмі. “Такий собі дрескод для бухгалтера”, – сміється жінка.
А ще в Оксани Романівни – чудова сім’я – коханий чоловік і двоє синів, котрим 9 і 15 років. Хлопці теж люблять спорт, грають у футбол.
Не змусити, а заохотити
Оксана Романівна каже, що раніше навіть не планувала бути педагогом. Однак так склалося життя, що потрібно було спробувати сили і в цій професії. Провівши кілька уроків, жінка вже не уявляли свого життя без цікавих очей і веселого сміху дітей.
“Намагаюся робити все, щоб мої учні полюбили фізкультуру. Хвала Богу, сьогодні методика уроку відрізняється від колишньої, нормативи вже не є домінуючою ознакою в оцінюванні. До прикладу, я можу дитині, котра сьогодні віджалася два рази, а завтра – п’ять, поставити високий рівень, адже є динаміка і головне – бажання. Вчитель завжди має підтримати, підбадьорити. Повірте, добре вчительське слово стимулює дітей до праці і, зрештою, до високих результатів”, – каже Оксана Романівна.
Жінка зізналася, що навіть влітку, під час відпустки, приділяє увагу учням. Вони разом їздять на пляж, влаштовують велопробіги, різноманітні змагання, ігри. Причому усе це – ініціатива саме дітей, вони запрошують улюблену вчительку займатися спортом разом із ними, на що Оксана Романівна завжди радо погоджується.
“Окрім вчителя фізкультури, полюбити спорт мають заохотити і батьки. На власному прикладі покажіть, як це чудово, скажімо, зранку пробігтися, чи покататися на велосипедах, поплавати – будь що, головне – разом, дружно і весело. Побачите, як зміцніє ваша сім’я, а ще – оздоровиться”, – посміхаючись сказала вчителька.
Неочікувана і омріяна перемога
Оксана Юрків каже, що давно чула про конкурс Global Teacher Prize Ukraine. Однак ніколи навіть не задумувалася, щоб взяти в ньому участь. За неї це зробили її учні. Вчителька розповіла, що діти донині не зізнаються, чия це була ініціатива і хто, власне, заповнював заявку.
“До мене зателефонували і повідомили, мовляв, Оксано Романівно, вас номінували на звання «Найкращий вчитель року». Емоції переповнювали. Та я все ж опанувала себе і заповнила анкету. До цього завдання поставилася дуже відповідально, не хотіла підвести учнів. Дізнавшись, що потрапила до 50-ки кращих вчителів, дуже тішилася, коли ж опинилася в десятці кращих – радості не було меж. Запідозрила, що можу перемогти, коли зателефонували і запросили на церемонію”, – розповіла жінка.
Коли оголошували номінації і ім’я переможця, жінка ще кілька секунд була у ступорі, не вірила. Емоції переповнювали. Їй все вдалося, вчителька не підвела сподівань своїх улюблених учнів.
“У промові, яка мала бути короткою, чіткою, я найбільше дякувала своїм дітям. Адже саме вони дають мені наснагу рухатися вперед, розвиватися”, – сказала Оксана Романівна.
До слова, коли вчителька повернулася зі столиці, в гімназії на неї очікував сюрприз.
“Мене зустріли мої улюблені учні з хлопавками, різнокольоровими кульками, квітами, тортиком. Обіймали, цілували і розповідали, як пишаються. А я, плачучи, говорила їм, що саме вони – моя найбільша перемога, мій головний приз”, – розповіла Оксана Юрків, найкращий вчитель фізкультури в Україні.
This website uses cookies.