Що пропонує держава аграріям?

Безсніжна зима завдала непоправної шкоди сільському господарству. Найбільше постраждали Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області. За оцінками Міністерства економіки, цьогоріч втрати врожаю очікуються на близько 400 тис. га площі. Гинуть озимі культури: пшениця, ріпак, ячмінь, горох, а також буряки, кукурудза і соняшник.


В таких складних умовах аграрна галузь потребує додаткового фінансування. На яку підтримку можуть розраховувати фермери, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Загальне фінансування залишається
Епідемія коронавірусу змусила уряд переглянути показники державного бюджету. Попри скорочення деяких програм, підтримку аграріїв зберегли у повному обсязі на рівні 4 млрд гривень. Так, на здешевлення кредитів закладено суму 1,2 млрд грн. Ці кошти мають полегшити доступ сільгоспвиробників до пільгових кредитів та зменшити їхню вартість до 5%. На підтримку тваринництва передбачено 1 млрд грн. Зокрема, на дотації власникам пасік, часткове відшкодування вартості тварин і будівництва корівників, пташників.
Підтримка буде направлена, зокрема, на стабілізацію поголів’я худоби, кількості бджолосімей та поліпшення їх генетичного потенціалу, стимулювання збільшення виробництва продукції тваринництва та бджільництва, а також для створення нових потужностей для зберігання зерна.
Ще 1 млрд грн передбачено на компенсації закупівлі техніки та обладнання вітчизняного виробництва у 2020 році. Програма має на меті збільшити обсяги вітчизняної техніки щонайменше на 15% за рік.
Також 400 млн грн закладено на програму розвитку фермерства та кооперативів. Зокрема, передбачені дотації на утримання від 5 молочних корів, відшкодування кооперативам 70% вартості придбаних техніки та обладнання. Ще 400 млн грн мають спрямувати на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства.
У Кабміні кажуть, що інвестиції в агросектор мають позитивно вплинути на розвиток суміжних галузей економіки. За урядовими розрахунками, цьогорічна підтримка дозволить залучити близько 14,7 млрд грн інвестицій в економіку України та створити понад 85 тис. нових робочих місць.
Компенсація за техніку та втрачений врожай
Почати підтримку вирішили з погашення боргів перед аграріями за минулий рік. У травні уряд почав виплачувати 25% компенсації за придбання вітчизняної агротехніки. 22 числа Мінекономіки затвердило розподіл 555 млн грн між банками для перерахування виробникам. Ці кошти призначені 4 102 аграріям, які придбали вітчизняну техніку у жовтні-листопаді 2019 року. Загалом вони купили 14 756 одиниць обладнання на загальну суму 2,7 млрд грн. І зараз держава повертає їм частину витрат.
В уряді кажуть, що завдяки програмі інвестиції у закупівлю техніки за два роки склали близько 2 млрд грн, а відсоток вітчизняної техніки зріс із 15% до 33%.
Наразі уряд розглядає можливість надати аграріям допомогу за втрачений врожай. Йдеться про разову компенсацію у розмірі 4,5 – 5 тис. грн за гектар. Ці гроші мають допомогти підприємцям розрахуватись з пайовиками, сплатити податки та зробити планування посіву на наступний рік.
За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького, наразі вирішується як реалізувати цю програму швидше і головне – як знайти додаткове фінансування. Адже загальна державна підтримка аграріїв не зможе покрити неочікувані збитки.
У рамках 4 млрд грн коштів, виділених державою для підтримки агросектору, це питання вирішити неможливо. Тому що ми маємо на Одещині 300 тис. га та 410 тис. га по Україні площ із втраченими посівами. Якщо помножити цю кількість гектарів на 5 тис. грн, в сумі ми отримаємо 2 млрд грн.
Етапи і механізми страхової підтримки фермерських врожаїв Кабмін обіцяє оприлюднити найближчим часом. Імовірно, щоб отримати компенсацію, підприємцю слід буде підтвердити свій статус, надати статистику площ, підтвердження від Гідрометцентру про погодні обставини.
Експерти погоджуються, що в економічну кризу підтримка агросектору має бути пріоритетом держави. Як мінімум, важливо не залишати фермерів із проблемами сам на сам.

Микола Галас

This website uses cookies.