Земельна реформа не обмежується скасуванням мораторію на продаж паїв. Це комплексна програма, спрямована на запровадження прозорого і конкурентного земельного ринку.
Важливими її елементами є децентралізація управління державними угіддями та запровадження електронних торгів. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував деталі реформи.
Без Держгеокадастру
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект, який передає землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів, у власність територіальних громад. Це означає, що контроль за ними переходить від Держгеокадастру до сільських, селищних та міських рад і обласних державних адміністрацій. Винятком є екологічні питання, якими займатиметься Державна екологічна інспекція.
«Чим це відрізняється від ситуації, яка є зараз? Тим, що ви більше не ходите по обласних управліннях Держгеокадастру і не просите їх прийняти рішення про передачу. Натомість буде встановлена чітка такса, згідно з якою, землі повністю переходять у вашу власність», – пояснив голова парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Сольський.
На думку експертів, ухвалення закону збільшить доходи місцевих рад. Адже вони зможуть обирати тих орендарів, які запропонують кращі умови.
«Зараз 100% доходу від оренди цих земель йде в конкретні місцеві бюджети, але кому здати їх в оренду, вирішує чиновник у Києві. Це принципово неправильно», – наголосив один із авторів законопроекту, народний депутат Мар’ян Заблоцький.
Місцеві ради зможуть змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності, а також затверджувати плани детального планування території за межами населених пунктів. Крім того, спрощується процедура погодження зняття ґрунтового покриву земельних ділянок та сертифікації землевпорядників.
Законопроект також скасовує зайві дозволи та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою і запроваджує низку інших важливих змін, які вдосконалять механізм земельних відносин.
За словами експертів, такі нововведення повинні знищити корупційні схеми, що їх створили земельні чиновники. Адже сьогодні «вартість погоджень» закладається у ціну землевпорядної документації і нерідко вона перевищує половину номінальної вартості робіт.
З електронним аукціоном
Будь-які дії із державною та комунальною землею – продаж чи передачу в оренду – громади зможуть здійснювати лише на незалежних, прозорих і конкурентних електронних торгах. Саме тому разом із земельною децентралізацією депутати ухвалили у першому читанні закон про електронний аукціон.
«Сьогодні Земельний кодекс передбачає застарілу форму, коли учасники офлайн-аукціонів мають бути присутніми на аукціоні фізично. Зрозуміло, що інформація про аукціони є малодоступною. Фактично торги проводяться без конкуренції. Держава та місцеві громади зазнають величезних утрат», – зазначила народна депутатка від фракції «Слуга народу» Роксолана Підласа, презентуючи проект.
Натомість автори закону пропонують проводити земельні онлайн-аукціони в системі «Прозорро.Продажі». Вона вже довела свою ефективність в інших галузях і пройшла пілотне випробування у земельній сфері. З минулого листопада частина громад продавала право оренди земельних ділянок за межами населених пунктів через цю систему. Результати виявились досить обнадійливими: електронні торги збільшували ціну оренди від двох до п’яти разів.
Для прикладу, у травні цього року Високівська сільська рада (Житомирська обл.) провела аукціон на оренду 10 земельних ділянок площею 273 га. Усі лоти були продані вище стартової ціни. А найдорожчий коштував на 526% більше. За результатами аукціону громада отримала до бюджету 1,5 млн грн.
Ініціатори законопроекту стверджують, що заклали гарантії ефективного і справедливого процесу. Щоб запобігти махінаціям та відмовам від аукціону, гарантійний внесок був збільшений до 30% стартової ціни ділянки або 30% стартового розміру річної плати за користування земельною ділянкою. При цьому орендарю надається першочергове право викупу ділянки за максимальною ціною.
Відповідно до проекту, максимальний розмір лоту на торгах не перевищуватиме 20 га. За словами економістів, це дасть змогу придбати землю малим фермерам.
«Це означає, що якщо ОТГ чи сільрада має у своїй власності 100 га, то має бути сформовано 5 лотів для продажу», – пояснив Микола Сольський.
На думку експертів, децентралізація контролю за землею і можливість продавати державні ділянки на відкритих торгах допоможе побороти «земельну» корупцію та наповнити бюджети у регіонах. А це означає, що в селах з’являтимуться нові дороги, школи, клуби та магазини.
This website uses cookies.
