Три запитання Лесі Романчук

Відома письменниця Леся Романчук однією з перших кликала тернополян на Євромайдан. Три роки потому “Галас” вирішив поцікаватися її думками про буремні події. 

1. Банальне запитання: якщо вернути час назад – чи вийшли Ви би знову на Майдан?

Поза сумнівом – Так. І вийду знову, коли це буде справжній народний здвиг, а не ігри на чиюсь персональну адресу.

2. На вашу думку революція гідності перемогла чи ми є свідками повзучої контрреволюції?

Революція гідності перемогла – у царині гідності. Зміни, які вона принесла, – незворотні. Тому це – революція. Сили, які “контра” – проти, існують, і вони потужні. Владі, обраній Майданом, бракує сили духу, а може, й бажання, ці сили знищити, бо вони часто і є владою. Мета контрреволюційних сил – переконати народ у тому, що погіршення економіки і життя людей є не результатом провальної економічної політики перевертнів при владі і тотального злодійства, а власне Майдану… До чого треба довести людей, щоб вони згадували, що Янукович, хоч і злодій був, а тримав курс долара…

Революція, що перемогла, передбачає диктатуру переможця. Переможені мусять прийняти ідеали переможців. Хто не приймає – мусить терпіти і дотримуватися законів або покинути країну. В 2010-му Україна прийняла перемогу Януковича на виборах – визнала право Сходу. До чого це призвело – показав 2013-тий… Зараз їхня черга визнати право переможця. Вони не визнали – Схід воює, а якби перемогли вони – всі ми, хто відстоював цінності Майдану, висіли б на ліхтарях від Києва до Львова, хіба ні? Добро має бути лагідним зовні і залізним всередині. Тільки так можна захистити свою перемогу.

3. Що треба змінити, щоб наблизити Україну до цілей, які ставили перед собою під час Революції Гідності?

1. Скоротити термін, на який обирають Президента, Верховну Раду, депутатів – 3-4 роки цілком досить, щоб продемонструвати спроможність змінити країну на краще, і замало, щоб самим змінитися на гірше – бачимо безліч прикладів, коли люди у владі демонструють найгірші людські якості.

2. Мати законодавчий механізм відкликання виборцями осіб, які не виправдали сподівань виборців.

3. Повністю змінити склад судової гілки влади, щоб повернути бодай часткову довіру до суддів.

4. Встановити відповідальність осіб, що мають владу – всіх рівнів – за вчинки чи бездіяльність після закінчення повноважень.

5. Виробити чітку систему національних цінностей та пріоритетів, проводити цілеспрямовану інформаційну політику щодо їх відстоювання. Запровадити кримінальну відповідальність за їх заперечення.

Христина Слота

Автор: Христина Слота



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *