Тернопільщина є локомотивом із впровадження реформи децентралізації. В області відзначають різке перевиконання місцевих бюджетів. А ще – позитивні зміни, особливо в сферах освіти та охорони здоров’я, в яких, зізнаються чиновники, в останні 20-25 років серйозних вкладень взагалі не було.
Як розповів під час перебування в Тернополі перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода, одним із ключових завдань реформи децентралізації є відродження села.
«Динаміка по селах не є оптимістичною. І щоб не було обезлюднення, держава віддає повноваження на місця. Це дає стимул громадам розвивати бізнес, ефективно використовувати землю. Подекуди кажуть, що бракує кадрів. Значить треба готувати, навчати. Не думаю, що в нас генетичний запас малий, що ми не виплекаємо необхідні кадри», – каже В’ячеслав Негода.
Реформа з децентралізації, пояснює заступник міністра, є першим етапом для втілення решти реформ. Адже вона передбачає вдосконалення в різних сферах, зокрема освітній.
«Школа, в якій навчається 20 дітей… Це безперспективно. Потім діти потрапляють на ЗНО і виявляється, що вони неконкурентноспроможні. А потім і держава страдає, оскільки бракує добре освіченої молоді. В мене надія на Тернопільщину, що вона залишиться локомотивом реформи. Те, що робить Тернопільщина в плані децентралізації, для багатьох областей є ще недосяжним. Завдяки командній грі зроблена тут робота є показовою для інших», – відзначив Негода.
Бюджети перевиконано подекуди на 200% Про успішність реформи на Тернопільщині свідчать конкретні цифри, зауважує голова Тернопільської ОДА Степан Барна.
«Об’єднані громади отримали минулого року 141 млн грн субвенції, реалізовано 170 проектів. Але найважливіше – це тенденції з наповнення місцевих бюджетів. За перший квартал цього року ми маємо всюди перевиконання не менше, як на 20%. А є такі, де і на 200%. У Вишнівці, Коцюбинцях, Великих Гаях, Байківцях станом на 1 квітня в громадах бюджет перевиконано на 130-200%. Додатково отримано 21 млн грн, такого я не пригадую. І це все результат децентралізації», – наголосив Степан Барна.
Наразі на Тернопільщині створено 36 громад. За даним показником вона залишається лідером в Україні. Результат: у селах почали відкривати відремонтовані об’єкти соціальної сфери, впроваджувати заходи з енергоефективності, ремонтуються дороги. Останні наразі залишаються найбільшою проблемою.
«З’явилися опорні школи, закуплено шкільні автобуси. Лишається вирішити питання комплексного ремонту доріг за кошти з різних джерел», – каже начальник управління містобудування та архітектури Тернопільської облдержадміністрації Володимир Харченко.
Громади готові вкладати і власні кошти, водночас розраховують на допомогу у вирішенні даної проблеми від держави. Противники опорних шкіл тепер просять туди перевести своїх дітей Минулого року в області було створено 15 опорних шкіл, на них виділили майже 15 млн грн. Було закуплено 42 шкільні автобуси, 1,5 тис. комп’ютерів, 600
інтерактивних дошок, в навчальних закладах проводяться реконструкції.
«Спочатку батьки з супротивом зустрічали новації. Хотіли, щоб дитина продовжувала ходити в школу у рідному селі. Але коли побачили, що дітей довозять, що в опорних школах дають значно кращі знання – тепер вже батьки самі просять, аби дитину перевели в опорну школу. Бо вони відчувають різницю. У нас 25 років не було фінансування для покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів. Тому зміни, які відбулися минулого року, дуже помітні», – розповідає начальник обласного управління освіти Ольга Хома.
На черзі – вдосконалення у бібліотечній системі.
«Вже зрозуміло, що сільську бібліотеку та шкільну слід об’єднувати. За рахунок економії –забезпечувати бібліотеки періодикою, сучасними книжками, комп’ютерами, інтернетом. Реальним змістом мають бути наповнені сільські клуби», – наголошує Степан Барна.
Орієнтиром змін у медицині стане якість послуги. Зміни чекають і сферу охорони здоров’я. Наразі на Тернопільщині створено 4 госпітальні округи, за минулий рік в лікарнях оптимізовано 520 ліжкомісць. В подальших планах – малоефективні лікарні перетворити на хоспіси.
«За рахунок економії ми забезпечимо кращі умови лікарям, які будуть центральними в округах, там буде краща діагностична апаратура, а отже – якісніші медичні послуги. Ми вже бачимо, що люди їдуть за якіснішою послугою. Зараз всі хочуть бути центральною лікарнею округу. І ось виходить на перший план те, як розвивався кожен медичний заклад. Скажімо, якщо в Теребовлянській районній лікарні є мамограф, комп’ютерний томограф – то куди люди поїдуть?», – риторично запитує начальник управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Володимир Богайчук.
Степан Барна додав, що і в медичній сфері наразі подекуди є супротив змінам.
«Навіть активісти відстоювали збереження лікарні в Максимівці. А я поїхав туди, але без попередження. І що я побачив? Туалету немає, води немає, лікарів немає. З 20-ліжкомісць заповнено 5, і то для того, щоб рахувалися пацієнти. Виявилося, що лікарня виконує функцію геріатричного будинку. Це – бутафорія, яка фактично обкрадала бюджет в рік на 1 млн грн», – зауважив керівник області.
Він підкреслив, що реформа націлена на те, щоб кошти спрямовувати на реально діючі структури, а не фінансувати малоефективні установи лише тому, що вони є. Саме якість послуги має вийти на перший план, додає В’ячеслав Негода.
«Це стосується і діяльності всіх дозвільних служб, і медицини, і освіти. Добре, що міняють вікна, ставлять котли, але мало лише відремонтованої будівлі. Вона не навчить. Вчителі повинні не лише давати знання, а й готувати дітей до реального життя. Має бути конкуренція рівня знань, фізичних досягнень. Якщо цікавить лише атестат – то не варто для цього дитині 12 років перебувати в школі, може, краще її раніше іти і здобувати спеціальність. Але якщо хочете, щоб дитина згодом чогось досягла в житті – вона змалку має відчувати, що таке конкуренція, що завдяки своїй праці у неї можуть бути серйозніші перспективи», – радить Негода.
Кількість громад зменшать заради якості Тим часом на Тернопільщині визначаються, скільки ж саме необхідно громад для області. Бо вже розуміють, що головне таки не кількість, а якість, тобто спроможність громади забезпечити себе всім необхідним.
«У нас вирішили два села створити об’єднану територіальну громаду. Згідно закону, вони мають на це право, хоча на даній території ми бачимо громаду значно більшу. Адже стало помітно, що малим громадам не вистачає ресурсів для своєї діяльності. Спочатку ми планували, що на Тернопільщині буде 25 ОТГ. В перспективі бачимо їх 50: 8 – в існуючих межах, 25 – розширяться, і ще 17 нових. Зокрема, пропонуємо уже об’єднатися в одну 5-ьом діючим громадам для покращення їх функціонування», – розповів Володимир Харченко.
Джерело: УНІАН
This website uses cookies.
