Депутати міської ради Тернополя активно просувають нові зміни до Регламенту Тернопільської міської ради (порядок роботи міської ради), які зводять до мінімуму таку неприємну для них процедуру звітування перед громадою та покращують такі приємні для них можливості займатися у раді заробітчанством.
Тернопільський «регламентний» анархізм
У проекті змін до Регламенту Тернопільської міської ради, який поширюють у соцмережах депутати (до речі з різних фракцій), йде посилання на Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад».
Однак, діючий Регламент Тернопільської міської ради якраз і написаний по типовим для всіх міст України нормам вищезгаданих законів. Пропоновані депутатами зміни до Регламенту йдуть у розріз з базовими законами, які регулюють місцеве самоврядування. В народі це отримало назву «депутатською олігархією». Але кому важливе українське законодавство, коли справа йдеться про полегшення життя та покращення матеріального статусу тернопільських депутатів.
Полегшення життя депутатів
Левова частина пропонованих змін до Регламенту стосується звітування депутатів перед своїми виборцями та сама робота з виборцями. Так пропонується скасувати обов’язкове (один раз на півроку) інформування виборців про роботу міської ради і замінити його аморфним «на вимогу виборців надавати їм запитувану ними інформацію що стосується роботи міської ради». Як має відбуватися ця «вимога» не уточнюється. Не виключено для того, щоб отримати інформацію про діяльність міської ради людям треба влаштовувати пікет депутата.
Відповідно до діючого Регламенту, міський депутат має не рідше одного разу на рік звітувати перед виборцями. І саме Тернопільська міська рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями. Зміни до регламенту просувають норму, що депутат самостійно визначає орієнтовні строки, місце та форму свого звіту перед виборцями. Також пропозиції депутатів скасовують обов’язкову вимогу до депутата інформувати раду та її виконавчі органи про результати обговорення його звіту. Пропонується замінити норму про обов’язкову вимогу аморфною «за потребу».
Що це означає? Що депутат тепер сам визначає коли, як, у якій формі він буде звітувати і ніхто його не зможе проконтролювати. Тобто прозвітувати він зможе, наприклад, лише перед своєю дружиною в усній формі.
Також діючий регламент передбачає, що звіт депутата міської ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців. Депутати ж хочуть, щоб звіт депутата проводився на вимогу виборців, кількість яких становить не менше як половина від кількості голосів, котрі депутат здобув на виборах. Тобто, якщо не збереться половини – депутат отримує право ВЗАГАЛІ не звітувати.
Але найцікавіша норма цієї частини змін до Регламенту – депутати намагаються ліквідувати так звані депутатські дні, коли будь-який тернополянин може прийти до них на прийом у міську раду. Так стаття 10 існуючого регламенту передбачає, що для проведення зустрічей із виборцями встановлюються два депутатські дні – середа та п’ятниця. Зміни до Регламенту пропонують взагалі вилучити цей пункт. Зрозуміло, для чого депутатам два зайвих дні, коли вони мають вислуховувати своїх виборців. Адже є більш важливі справи.
Покращення для депутатів?
Найголовніші нові норми, які депутати пропонують протягти у Регламент стосуються можливостей просувати побільше власних рішень або рішень, які можуть потенційно принести їм додаткові повноваження.
Так найважливішу норму, яку намагаються просунути депутати– це обов’язкове (не менше ні раз у місяць) проведення сесії Тернопільської міської ради з питань землекористування. Зараз раз у місяць проводиться сесія лише з питань відведення земельних ділянок. «Питання землекористування» є загальним поняттям, куди входять всі земельні питання, в тому числі продовження оренди, виділення нових земельних ділянок, зміна цільового призначення тощо. Такі питання депутати дуже хочуть розглядати не раз у квартал (як передбачено діючим Регламентом), а раз у місяць.
А щоб мати більше часу «попрацювати» з потенційними «клієнтами», по-питаннях яких мають прийматися на сесії, депутати пропонують змінити статтю яка передбачає, що проекти рішень із відповідними погодженнями, які вносяться на розгляд ради, подаються в управління організаційно-виконавчої роботи ради за десять днів і доводяться до відома депутатів, одночасно з орієнтовним порядком денним не пізніше, як за п’ять днів до відкриття сесії, крім випадку скликання позачергової сесії. Депутати пропонують, щоб проекти подавалися в управління організаційно-виконавчої за п’ятнадцять днів і доводилися до відома депутатів не пізніше, як за десять днів до відкриття сесії.
Можливо, депутати просто хочуть отримати більше часу, щоб мати можливість «опрацювати» всіх заявників на сесію, особливо із земельних питань. За 5 днів депутати просто не встигають всіх «оббігати».
Також депутати подбали про власні проекти рішень. Так діючий Регламент передбачає, що підготовка альтернативних проектів рішень відбувається в загальному порядку. Депутати пропонують норму, якщо автором проекту рішення виступає депутат або група депутатів, то перелік посадових осіб міської ради, котрі окрім міського голови, секретаря ради та представника юридичного відділу візують проект рішення визначає сам автор. Тобто депутати взагалі не хочуть погоджувати з профільними управляннями СВОЇ ПРОЕКТИ рішень. На їх думку, якщо депутат щось ініціює воно вже ідеальне.
Ось такі головні зміни депутати намагаються протягнути у діючий регламент. Чому ж апетити депутатів так розгулялися?
По-перше, більшість депутатів – це молоді люди, середній вік в межах 30 років. І вони в такому віці відчули смак «легкого життя», пишаються своїми можливостями «рішати» великі питання. Тому вони вирішити розширити свої повноваження, одночасно із зменшенням обов’язків. Для чого їм відволікатися на якісь звіти перед якимись виборцями.
По-друге, на останній сесії міський голова Сергій Надал продавив рішення, яке дуже боляче вдарило по можливостях депутатів – тепер міська рада може одним пакетним голосуванням продовжити орендний договір на землю всім добросовісним підприємцям Тернополя (якщо підприємці не мають проблем з правоохоронними органами, сплачуються податки і не мають скарг). До цього кожне питання розглядали окремо і не просто так…
Ймовірно, розширити власні повноваження, отримати можливість впливати на “жирні” питання, для них життєво важливо. Лише за умови «депутатської олігархії» вони зможуть зміцнити свій статус. І не виключено, що матеріальний також. Адже відомо, що міські депутати не отримують заробітної плати, а працюють на громадських засадах.
Довідка:
«Депутатсько-боярська» олігархія вже колись правила у наших краях. У 1340-1349 – Галицьким князівством, куди й входили більшість земель теперішнього Тернопілля) керувала боярської олігархії Дмитра Детька з Перемишля і Данила з Острова. Бояри керувалися переважно власними економічними інтересами. Тому й ставали на бік тих, хто більше запропонував. Першими були татари, потім литовці, потім угорці. На кінець Дмитро Детька здав Львів і Галичину польському королю Казимиру ІІІ.
Микола СТЕЛЬМАХ
