Занедбані кладовища, а зокрема надгробні скульптури двох попередніх століть, до 8 липня можна побачити у тернопільській галереї «Бункермуз».
Мистецтво, яке запам’ятовує смерть – скульптури цвинтарів. Крізь віки та все ж ці монументи зникають вслід за людьми, пам’ять про яких покликані зберігати.
В експозиції «Memento» тернопільського журналіста Анни Золотнюк близько 30-ти фотографій надгробних скульптур Матері Божої, Ісуса Христа та ангелів.
Усі вони зруйновані людською байдужістю до таких меморіальних пам’яток та самим часом.
Світлини в основному відзняті на цвинтарях Тернопілля – у Бережанах, у селі Струсів Теребовлянського району, у Соборному і Великому Глибочку Тернопільського району та у Тягнилові Сокальського району на Львівщині.
«Техніка та естетика скульптур було найбільшою спонукою їх фотографувати. Ці скульптури робили з пісковику, за кілька десятків років вони можуть абсолютно зникнути. Тоді як цвинтарна скульптура і є пам’яттю, втіленою у камені. Тому ідейно виставка про пам’ять і все, що пов’язано з нею – різні її прояви та стани», – зазначила автор фотовиставки Анна Золотнюк.
Надгробний камінь тернопільський журналіст прирівнює до людської пам’яті. Адже з часом на цей твердий матеріал, розміщений просто неба, впливають погодні умови, природа навколо.
З плином століть ми бачимо у кам’яній скульптурі тільки те, що у ній залишає час. Як і відстань років стирає з пам’яті деталі, де оригінал уже недоступний, та й, зрештою, не важливий, вважає автор виставки.
Світлана КРИЧКІВСЬКА
