3 липня в Гримайлівській громаді відбулося прощання з Героєм — Анатолієм Свідером.
Чоловік проживав у селі Буцики. У квітні 2025 року його було мобілізовано до лав Збройних сил України — захищати державу, громаду й рідну сім’ю від російської агресії. На жаль, життя захисника передчасно обірвалося під час несення служби у розташуванні підрозділу в населеному пункті Волосянка, що на Закарпатті, в Ужгородському районі.
Слова “війна не обирає — бідний ти чи багатий” залишаються гіркою правдою. Вона не розрізняє соціального статусу, достатку чи життєвих обставин. Війна боляче торкається всіх: незалежно від минулого, вона завдає втрат, приносить сльози, біль і втрати — як бідним, так і заможним. Про це йдеться в повідомленні Гримайлівської селищної ради.
Провести Анатолія в останню дорогу зібралися рідні, друзі, побратими, односельці. Від рідної оселі труну несли до церкви, а згодом — до місця вічного спочинку. Поховали Героя у рідному селі Буцики.
На цвинтарі, де вже майорить не один прапор, сьогодні додався ще один — український стяг над свіжою могилою. Захисника поховали з усіма військовими почестями.
Усі, хто знав Анатолія, згадують його як щирого, доброго чоловіка, який завжди був готовий простягнути руку допомоги. Він безмежно любив свою родину, був відданим другом. Немає слів, які змогли б зменшити біль від втрати, яку переживають близькі.
У скорботі й молитві громада схиляє голови, віддаючи шану відважному Синові України.
Вічна і світла пам’ять!
