У Тернополі відбулася церемонія прощання із загиблим захисником Ігорем Ірзою. Йому було 28 років. Чоловік добровільно став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення.
Про це розповів Суспільному батько бійця Богдан Ірза.
Ігор загинув на Сумщині 29 жовтня.
“Був за кордоном. Приїхав і пішов захищати країну. На Майдані він був перший, приїжджав в кіптяві кожний день. Справжній патріот, любив Україну понад усе. Він у мене служив строкову службу в морській піхоті. Там був взірцем, всі його любили”, — сказав батько бійця.
Попрощатися з військовослужбовцем прийшли його рідні, друзі, знайомі та бойові побратими.
Ігор Ірза був військовослужбовцем 44 артилерійської бригади. Його побратим з позивним “Тарік” розповів, що доводилося воювати і на Запоріжжі, і на Донеччині. Загинув Ігор поблизу населеного пункту Басівка Сумської області.
“Ворожий снаряд прилетів якраз там, де ми ховалися. Засипало, поховало нас усіх. Почали відкопуватися з того всього, бо закидало повністю землею, грудами. Повідкопувалися самі, почали його викопувати. Рятувалися, як могли, але попри те нас ще й добивали. В нього був позивний “Море”, ми мобілізувалися разом з ним 24-го числа. У перший день пішли на війну і від самого початку разом… Він завжди казав: “Перемога буде за нами. Де “Море”, там буде перемога”. Він був сильною людиною”, — розповів побратим захисника.
В одному підрозділі з Ігорем був на війні і військовослужбовець з позивним “Депутат”:
“Він був душею компанії. Веселий, бадьорий… Завжди шукав якийсь позитив. У підрозділі був сміливий, рішучий. З ним хлопці відчували себе дуже впевнено”.
Поховали Ігоря Ірзу на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі. В захисника залишилися дружина та двоє дітей.
“Треба так, щоб не забували про його жертву. Він віддав життя за Україну нашу, за нас. Він завжди казав: “Головне, що вдома все добре, що вдома ракети не рвуться і все ціле. Треба боротися, нікуди не дінемся”, — зазначив побратим захисника “Тарік”.
This website uses cookies.