Родина загиблого Героя Віталія Стадника із Тернополя, який працював прокурором, програла судову справу щодо надгробка на могилі сина. Батьки воїна, не підтримали ідею спорудження Пантеону Героїв, наполягаючи на встановленні індивідуального пам’ятника для сина. Опонентами в суді були родини інших загиблих захисників, які підтримують увіковічнення пам’яті Героїв за давніми традиціями поховання.
“Громада міста виграла вже другий важливий суд. В результаті тривалого та детального розгляду їх позовні заяви були відхилені як суддею окружного адміністративного суду Андрієм Осташем, так і суддею міськрайонного суду Ольгою Герчаківською, – розповіла авторка концепції “Пантеону Героїв” та подруга загиблого Героя України Дарія Веретюк. – Тож положення про “Пантеон Героїв”, затверджене міськвиконкомом, є чинним і правомірним, ніхто його не скасував, тож і не буде наразі встановлено ніякого металевого солдата з автоматом на чорну гранітну тумбу посеред однакових світлих козацьких хрестів на секторі почесних військових поховань Микулинецького цвинтаря.
Це знаковий процес, за котрим спостерігає насправді вся фахова спільнота країни, не лише наше місто, повірте. Бо ми створюємо прецедент, на який сприратимуться у своїй практиці інші. Наше місто одне з перших на цьому етапі війни почало працювати над темою військової меморіалістики, зокрема уніфікації пам’ятних знаків, і сміливо відкинуло радянські «чорногранітні» практики, тож нам цей прапор і нести. Аби лиш втримати, бо ж далі чекає тривалий хід апеляційних та касаційних судів…
Дякую тим, хто стримано і чітко формулює та висловлює позицію сімей, комунального підприємства «Ритуальна Служба» і ТМР — адвокатам: Олександр Бурко, Іван Парубій, Назарій Редьква, Роману Друзюку, Ользі Мелех, Діана Гнатюк.
І ще одне. Як не напишу — не буду собою. Узагальнення — дурня, є конкретні люди, конкретні процеси і зони відповідальності. До міського голови можна ставитись по-різному, як і до забудови парків, відсутності ребцентрів ітд. Але у цій справі Сергій Надал проявив характер та принциповість, розібрався в темі. Окрема подяка військовим нашого міста, які були готові фізично захищати матерів та жінок загиблих від «хлопчиків у спортивках і шкірянках» на цвинтарі рік тому. Володимир Бірчак, Богдан Брич, Андрій Павленко та ще кількадесят їх побратимів. Повірте, це дуже важить”
