Понад півтори тисячі різних сортів помідорів впродовж десяти років виростило подружжя Ігоря Чаплінського та Олени Петляр із Великої Березовиці.
Подружжя розповіло Суспільному, що кожного року на 15 сотих городу висаджують нові сорти томатів. Із врожаю продають лише насіння. Найбільш незвичні плоди виставляють для огляду на ринку.
За кольором помідори бувають жовті, чорні, зелені, за розміром — як вишня, за вагою — понад кілограм.
“На виставці ми показуємо десь третину з наших цьогорічних сортів”, — каже Олена Петляр.
Демонструють кращі зразки. За десять років зібрали колекцію насіння рідкісних сортів. Цього року їх пів тисячі, говорить Ігор Чаплінський. Також насіння замовляють з-за кордону, зокрема, з Італії чи Польщі. Апробовують його в умовах українського ґрунту й клімату.
“Вирощуємо дуже багато сортів, з них вибираємо те, що вийшло найліпше з огляду на здоров’я рослини і смакові властивості”, — розповіла Олена.
“Не так важко вирощувати кількість кущів, як кількість сортів. Дуже складна робота, дуже багато ручної праці”, — сказав Ігор.
Цьогоріч помідори достигають на місяць раніше, ніж зазвичай. Кожен сорт має свої харчові властивості.
“Кожна людина має свій смак. Хтось хоче кислий помідор, хтось, щоби був солодкий, дехто шукає таку структуру овоча, щоби його можна було в’ялити, інші хочуть, щоби вдався гострий томатний сік”, — каже підприємиця.
“Є дуже екзотичний сорт. Його можна оцінити тільки на кущі. Помідори зростаються такими пальчиками. Це “Біколор” і “Триколор” — “Другий Філа”. Може бути на кущі до ста помідорів і вони будуть кожен різної форми”, — говорить Ігор Чаплінський.
Помідори деяких сортів мають незвичний смак.
“Приміром, “Блюз на блюді” має смак екзотичного закордонного фрукта. Коли ми його розріжемо, то він буде світлий. А саме, світло-жовтий”.
“Цей сорт — “Пурпурова гордість Весселя”. Закордонний сорт. Назву ми перекладаємо, щоб люди запам’ятали, як він називається. “Серце Марти”, наприклад. Такого типу помідори мають дуже багато насіння”.
Є томати фіолетових, майже чорних кольорів, каже Ігор Чаплінський.
“Цей сорт — “Ля Кадеро” — це найбільші “Ля Кадеро”, які в нас були, сорти з антуціаном. І це вже останні плоди. Перші були набагато більші”.
“Антуціан — це речовина, яка є в усьому чорному. Вона має лікарські властивості. Ці помідори прирівнюють до нашої чорниці”.
Вирощують також сорти, де один плід важить понад кілограм, каже Ігор Чаплінський.
“Зокрема, сорт “Меме De Bowes”. Важко назву перекласти, іноді перекладають “Бабуся Боуз”. Теж їх дуже багато і вони понад кілограм заважують”.
Серед труднощів вирощування — боротьба з хворобами рослин.
“В умовах Тернопільщини — дуже сильна захворюваність на фітофтору. Ми мусимо їх обробляти. Якщо відразу за два тижні після висадження розсади ви робите обробіток — помідори набирають імунітет”, — сказала Олена Петляр.
Оглядають виставку помідорів тернополяни. Серед них — Слава Задорожна.
“Я ще не брала такого. Навіть і не бачила. Але хотіла б собі розмножити”.
Подружжя каже, свою виставку щороку поповнюють новими екземплярами, адже постійно закуповують насіння інших сортів.
“Я взагалі люблю землю. Моя мама любила землю. Я сама з Кіровоградщини. Коли приїжджала в гості, у мами росли помідори, як кавуни, рожеві “Мікадо”. Вже минуло стільки років, мами немає, а я ще пам’ятаю. Це, напевно, захоплення для душі. Це робота, яка займає частину твого життя. Коли вона улюблена, це приносить задоволення”, — розповіла підприємиця.
Оксана Цвик, Лілія Лобур, Суспільне
