Цими днями надійшло сповіщення про загибель уродженця Скала-Подільської громади, що на Тернопільщині, Руслана Боднара. Останнім часом він із сім’єю заради дочки проживав на Львівщині. Двічі йому відмовляли у призові до ЗСУ.
Про це розповіли у пресслужбі громади.
Наш земляк загинув на одному з гарячих напрямків – Харківському. Він був техніком стрілецької роти, старшим сержантом одного з підрозділів. 41-річний Руслан Ярославович навчався у Гуштинській школі. Був товариським, комунікабельним, щирим, його поважали у будь-якій компанії. Був вправним спортсменом, понад все любив техніку. Підлітком прислуговував священникові у місцевому храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Фах здобув у Борщівському технікумі. Згодом одружився. 1 червня він мав демобілізуватися. Не судилося… – йдеться у повідомленні.
Руслан свідомо став на захист Української держави від російського агресора. Про нього та таких як він воїнів-патріотів гарно сказав у прощальному слові генеральний вікарій Бучацької єпархії УГКЦ о.Володимир Заболотний. Проникливо прозвучали його слова про гідність людини, відповідальність, порядність.
Руслане! Це про тебе та усіх воїнів, які боронили та бороните Україну! Так сталося, що воїна-героя хоронили у День Героїв. Усе про сув’язь поколінь героїв акцентував о.Володимир та місцевий парох о.Олег Сушельницький, вони від імені усіх присутніх висловили співчуття рідним та близьким, слова глибокої подяки за мужність Руслана Ярославовича, інших наших земляків, співвітчизників, котрі віддали життя за нас усіх, за Україну, – кажуть у громаді.
Чин поховання здійснили священники церков – православної, греко-католицької, римо-католицької. Земляки повинні пам’ятати про його героїчний вчинок і дарувати його душі прощення і щиру молитву. Пам’ятаймо про це щохвилини.
У скорботі залишаються мама, дружина з дочкою, сестри із сім’ями, близькі та побратими.
