В Україні під час дії воєнного стану чоловіків призовного віку можуть забронювати від мобілізації. Це правило зокрема поширюється на працівників критично важливих підприємств, деяких держслужбовців тощо.
РБК-Україна в матеріалі нижче розповідає, хто має право на бронь під час мобілізації.
Згідно з чинними правилами, забронювати можна співробітників, які працюють на:
Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби ця кількість може перевищувати 50%.
До підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
Також в січні цього року було змінено порядок бронювання працівників підприємств, які є критично важливими для оборонно-промислового комплексу України (ОПК). Було знято обмеження на кількість заброньованих і за будь-якими військово-обліковими спеціальностями.
Що стосується держслужбовців, то для них із новим законом про мобілізацію, правила бронювання зміняться. Відтак, воно гарантовано залишається у топ-чиновників категорії “А”, голів обласних, районних рад, а також сільських, селищних, міських голів.
При цьому держслужбовці категорій “Б” і “В” будуть бронюватись лише на 50%. Тобто люди, які очолюють певні департаменти, певні підрозділи вже можуть бути мобілізованими. Зокрема, виконавці в держструктурах також можуть бути мобілізовані.
Разом з тим бронь як і раніше матимуть представники органів державної влади, інших держорганів – Нацполіції, НАБУ, ДБР, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі України, судді, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
Зауважимо, що днями уряд передав функції затвердження списків заброньованих від Генерального штабу ЗСУ до Міністерства оборони України.
Згідно з новими змінами, центральні органи виконавчої влади після перевірки списків заброньованих від підприємств подаватимуть їх на погодження до Міноборони. Хоча раніше ця функція погодження списків заброньованих належала Генштабу.
Втім, як і раніше, бронювання здійснюється за рішенням Міністерства економіки.
Варто нагадати, що вже з 18 травня набуде чинності новий комплексний закон про мобілізацію, який передбачає зміни в законодавстві, зокрема щодо бронювання військовозобов’язаних. Паралельно цьому влада розробляє нову модель броні працівників. Так, наразі в Раді розглядають дві моделі економічного бронювання. Одна з них відштовхується від мінімальної зарплати, яка має сплачуватися, щоб податки з неї становили 35 тисяч грн (щоб вистачало на мінімальну зарплату, на утримання бійця), а інша модель передбачає отримання квот, безвідносно від індустрії.
Тому, щоб у цей перехідний період запобігти зупинці критично важливих для економіки підприємств, та з метою забезпечення потреб оборони та населення, Кабмін 7 травня вирішив продовжуємо терміни діючих бронювань ще на місяць. Надалі підприємства матимуть змогу бронювати працівників вже за оновленими правилами.
Важливо. Згідно з документом, відстрочка автоматично продовжується на один місяць для тих, у кого не закінчився її строк на момент ухвалення постанови.
Верховна Рада продовжила воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні до 13 травня 2024 року.
Також повідомлялося, що урядовий законопроєкт про посилення мобілізації парламент прийняв у першому читанні. Його будуть доопрацьовувати.
У грудні 2023 року президент Володимир Зеленський на прес-конференції заявив, що Генштаб попросив мобілізувати ще 450-500 тисяч українців.
Нагадаємо, раніше ми писали Рада в кілька разів підняла штрафи за відмову від повістки та неявку до ТЦК. Зокрема, фактично запроваджуються три режими – порушення, повторне порушення та порушення під час воєнного стану.
This website uses cookies.