Волонтерці Наталії Онишків вручили нагрудний знак за допомогу захисникам

Депутатці Тернопільської обласної ради, завідувачці неврологічним відділенням Бережанської районної лікарні Наталії Онишків сьогодні вручили нагрудний знак «За значний особистий внесок у підтримку і розвиток волонтерського руху Тернопільщини та України».

Наталія Онишків із перших днів масштабного вторгнення разом зі своїм чоловіком Андрієм та однодумцями збирають і доправляють гуманітарну допомогу нашим захисникам на фронт – амуніцію, автомобілі, теплий одяг, продукти харчування та ін. Здійснили десятки поїздок у зону бойових дій.

“Вперше я поїхала на передову в березні 2022-го із бережанськими волонтерами. Згодом ми з чоловіком взялися самотужки возити допомогу, — розповідає Наталія Мирославівна. — Зберу необхідне — везу на фронт, медикаменти доправляємо в лікарні. Відвідуємо воїнів на Сумщині, Харківщині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині… Багато необхідного передає БФ «Покрова» та інші благодійники. Розпитую у військових про потреби і стараюся подбати про все. Хоча наші захисники невибагливі. «У нас все добре! Все маємо!» — повторюють. Дорогою на передову трохи чоловік їде за кермом, трохи я, адже понад тисяча кілометрів в один бік. А ближче до фронту — обстріли, треба бути обережними.

Багато хто дивується, навіщо ми з чоловіком ризикуємо, адже вдома залишаємо троє дітей. Власне це і керує нами! Хочемо, щоб на нашу землю не ступила ворожа нога, щоб ми були вільними. На початку масштабної війни мої діти мали можливість виїхати у Швейцарію, але відмовилися. Нема сенсу втікати з Бережан, треба тут працювати і робити все для перемоги. Тут наша домівка, тут могили наших предків, тут ми почуваємося щасливими. Нікому не віддамо рідну землю.

В Україні нині є ті, що воюють, ті, що допомагають, і, на жаль, ті, які забули про війну. Маємо бути згуртованими і відповідальними. Звісно, що волонтерство — це нелегка праця, але побачусь із військовими — набираюсь від них позитивних емоцій. Наші захисники — неймовірні! Перемога за Україною, тільки для цього кожен із нас ще має потрудитися”.

Бойко Роман

This website uses cookies.