Фото Івана Добриводи.
У природному заповіднику “Медобори” на Тернопільщині нещодавно помітили ліскульку. Предки цього дрібного ссавця існували 55-34 мільйони років тому.
Про це повідомили на сторінці природного заповідника “Медобори”.
Ліскулька — найменший із немишовидних гризунів Європи і рекордсмен за кількістю ненаукових назв з-поміж усіх ссавців української фауни.
“Ліскулька належить до родини Вовчкові. Вона є єдиним представником роду Muscardinus. Зовні тварина нагадує мініатюрну білку, але без характерних гострих пензликів на округлих вухах. Забарвлення вохристо-іржаве, хутро густе і м’яке. Основний фон забарвлення варіюється від жовтувато-коричневого до злегка червонувато-коричневого кольору. Черевна сторона й область горла кремова або світло-коричнева. Довгий пухнастий хвіст повністю покритий хутром”, — йдеться у повідомленні.
Ліскулька споруджує гніздо на гілках дерев або високорослих чагарників. Воно має форму кулі та діаметр 10-13 см, а зсередини вистелене шерстю та м’якими пташиними пір’їнками. Значно рідше воно будується в невеликих дуплах. Ліскулька веде нічний спосіб життя. Вдень вона спить у своєму гнізді сферичної форми або дуплі дерева. Гніздо розташовується зазвичай на невеликій висоті від 2 до 4 м над землею. Впадають в сплячку.
This website uses cookies.