Війна неабияк згуртувала мешканців села Багатківці Золотниківської громади, що на Тернопільщині. Допомагали нашим захисникам від 2014-го року, а після повномасштабного вторгнення взялися ще більш активно підтримувати. Готують, печуть, плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки. Передають воїнам допомогу на передову через волонтерів, відправляють поштою. Підтримують зв’язок із односельчанами, які несуть службу в ЗСУ, стараються забезпечити їх необхідним. З початком похолодання організували свічкарню — вже виготовили понад три тисячі окопних свічок, щоб воїни могли зігріватись в окопах і підігрівати їжу.
— Дев’ять років в Україні триває важка війна. Наші мужні воїни докладають величезних зусиль, щоб вигнати ворога з нашої землі. Завдяки захисникам ми живемо в своїх домівках, наші діти можуть відвідувати школу, маємо змогу засівати поля і збирати врожай, тому ми зобов’язані допомагати ЗСУ, — каже “НОВІЙ…” місцева волонтерка Ірина Стахурська. — У попередні роки односельчани збирали допомогу і передавали через капеланів. Торік ми ще активніше взялися до праці. Із Багатківців несуть службу восьмеро захисників. Чим можемо — підтримуємо. Готуємо їм передачі з найнеобхіднішим. Хочемо, щоб вони відчували нашу вдячність за їхню велику жертву, щоб розуміли, що ми думаємо про них і вболіваємо.
Осінніми вечора багатківчани збираються на обійсті в родини Ірини Стахурської, де облаштували свічкарню в господарському приміщенні.
— Односельчани завжди охоче відгукуються на кожен клич — ліплять вареники, готують гречаники, крутять голубці, приносять закрутки, долучаються фінансово до закупівлі речей для воїнів, — розповідає Ірина. — Вділяють зі свого врожаю овочі й зелень для приготування сухих борщів і супів. Спільно ми наквасили 140 відер огірків, щоб було що передавати взимку на фронт. Гуртом зібрали малину і зробили 120 банок варення для воїнів, щоб не хворіли. Якось наготували різних смаколиків — провідали поранених воїнів у лікарні. Люди з села плетуть маскувальні сітки, які теж дуже потрібні.
Наближається зима, тож зараз актуальні окопні свічки. Один наш піхотинець розповів, як важко в болоті й холоді в окопах. Не завжди є можливість нагріти буржуйку, рятують окопні свічки. Вирішили зробити і передати. Ми не мали досвіду виготовлення окопних свічок. Порадились із тернопільськими волонтерами Тетяною Федорів і Олександром Пільгуном, які торік зі своєю командою виготовили 16 тисяч свічок для воїнів. Вони передали нам багато баночок, парафіну, чайники для заливання, тож ми взялися до роботи. Першу партію відправили воїну з нашого села та іншим захисникам. Вирішили й далі виготовляти. Вже зробили понад три тисячі окопних свічок. Звертаються до нас воїни — передаємо.
Безмежно дякую всім людям, які щиро долучаються до цієї праці. Щоразу приходять по 10-15 осіб. До глибини душі вражає, що з нами трудяться дві матері наших захисників, а також синочок одного нашого воїна! Знаю, які хвилювання сповнюють матерів за синів, але вони не опускають рук, жертвують свою працю, моляться. Якось нам допомагали робити свічки наш отець Володимир та їмость. Радіємо, що приходить молодь. Кожен має свою ділянку роботи. Малеча жваво нарізає ґноти. Хто де може, збираємо бляшані банки з-під консервації, закуповуємо парафін. Наш рекорд за один вечір — 800 свічок. Маленька окопна свічка горить 1-1,5 години, більша — 4 години. Воїни безмежно вдячні багатківчанам і всім небайдужим, які долучаються до волонтерства. У кожній окопній свічці — краплина тепла наших сердець!
