«Без капусти в господі бідно і пусто», – жартуючи мовить Павло Шкула із села Чернихівці, що на Збаражчині. Уже п’ятий рік разом із братом Олегом вони вирощують капусту. Цього року до збирання мають чотири з половиною гектари.
– У нас капустяний сезон – «гаряча» пора, – каже Павло. – Треба встигнути капусту зібрати і вигідно продати. Попит на неї є, бо саме триває пора квашення.
Ідея вирощувати капусту належить старшому із братів – Олегу. Коли п’ять років тому він започатковував цю справу, то вже мав навики у веденні сільського господарства. Спочатку сіяв зернові, згодом став садити картоплю. Тоді ж і заклав півтора гектара капусти. Невдовзі до Олега долучився Павло. Відтоді й працюють у парі під сімейним брендом «Капуста у Паші», – розповідає газета ” Сільський господар”.
– Із самого початку вирощуємо два середньопізні сорти капусти: Агресор і Ларсія, – розповідає Павло. – Вони стійкі до несприятливих погодних умов, плоди не розтріскуються і що дуже важливо – мають високу стійкість до одного з найпоширеніших шкідників капусти – трипси. За сприятливої погоди і доброго догляду ці сорти дають урожайність 80–100 центнерів із гектара. А головка важить до п’яти кілограмів. Плоди дуже смачні і підходять для квашення.
Білокачанну капусту Олег і Павло вирощують із власної розсади. Насіння висівають наприкінці березня – на початку квітня і накривають агроволокном. Кожні два дні поливають рослини, не знімаючи укриття. Коли їм там стає затісно, висаджують на постійне місце просто неба.
Упродовж сезону капусту тричі просапують, кілька разів підгодовують і захищають від хвороб та шкідників. Поливають головасту залежно від погоди. Але чим довше капуста росте, тим більше вона потребує вологи.
Збирати капусту брати Шкули розпочинають у вересні. Морозів ця культура не боїться, тож на грядці легко переносить мінус три-чотири градуси. Зірвані плоди у свіжому вигляді придатні до нового року.
– Але найкраще капусту зберігати квашеною, – каже Павло. – Вона не лише смачна, а й дуже корисна. Особливо в зимовий період, коли організм потребує вітамінів.
Авторка: Марія БЕЗКОРОВАЙНА
This website uses cookies.