Нещодавно на місцевих сторінках в соцмережах відбулася дискусія під дописом щодо відреставрованих вхідних дверей до одного з відділень міської лікарні.
Зокрема місцевий краєзнавець Віталій Шевчук у своєму коментарі видав справжню сенсацію, мовляв, викрадені двері зі старої синагоги у Чорткові взагалі нині знаходяться в одному з московських музеїв, прикріпивши відповідне фото, пише Чортків Сіті.
Ми зв’язалися з керівником іудаїстської громади у нашому місті Яковом Барановим, котрий підтвердив дану інформацію, і ось що він нам повідав:
– Це правда, відреставровані двері, зняті з недіючої Головної синагоги, що побіля медичного коледжу, викрадені ще у 2014 році, нині знаходяться у фондах єврейського музею на Поклонній горі російської столиці. У цій афері замішані впливові люди. І наші релігійні лідери, на жаль, також приклали свою руку. Один із них – не буду називати прізвища – виконував замовлення головного равина росії Берл Лазаря.
Орест Лижечка, фото 2014 р.
з архіву Якова Баранова
Мені відомо імена всіх, хто це організував, хто виконував цей злочинний наказ, хто сприяв у цьому. Просто так їх не могли звідти забрати, адже територія донедавна була повністю загородженою. У кримінальній справі все це є.
– Ми зверталися в поліцію, Генеральну прокуратуру, СБУ тощо. У мене є всі документи, відповіді на наші листи-звернення. До суду справа зі зрозумілих причин так і не дійшла. Хотілося б глянути ввічі молодому лейтенантику, який вів цю кримінальну справу. Там все «сфабулено» по повній програмі за командою зверху.
Унікальні різьблені двері, яким понад триста років (виготовлені 1686 р.), було вивезено за межі країни контрабандним способом. Я сам особисто ходив в управління Служби безпеки України і попереджав, що їх мають вивезти, але ніхто нічого не зробив, аби перешкодити цьому. Ви б побачили пояснення, які містяться у справі, мовляв, двері були зняті за просьбою прочан і вивезені на сміттярку…
Є механізм повернення цих дверей через міжнародні суди, але сьогодні з росії що візьмеш? Якби не було війни, ми б їх повернули. Існує спеціальний механізм. Отакі справи…
Автор: Любомир Габруський
