Уже рік активно волонтерить для збору коштів на потреби ЗСУ 11-річний Андрійко Шпирук із Ланівців.
А почалося все з того, що хлопчик лежав у лікарні і побачив відео у соцмережах про те, що його однолітка, чемпіонка світу з шашок, грає на вулиці з перехожими, пише «Голос Лановеччини». Хто програє їй – донатить на ЗСУ. Дівчинка зібрала в такий спосіб немалу суму і передала волонтерам на потреби військових. Тоді юний ланівчанин задумався: «А що б я міг зробити для ЗСУ?» Хлопчина захоплюється конструюванням, любить малювати. Але почав із браслетиків. Мама Таня купила необхідні матеріали, разом знайшли в інтернеті техніку плетіння і Андрійко почав майструвати. Плів браслети з бісеру, потім зі стрічок, рвав букетики з лаванди і продавав у центрі міста Ланівці. Люди підходили, розбирали крам у маленьких волонтерів, залишали гроші навіть просто так, нічого не придбавши.
В неділю Андрійко зазвичай зранку йде до церкви – він прислужник. А після служби Божої прямує на базар. Іноді продає виготовлені власноруч прикраси, а також солодощі, які пече мама. Вони домовилися, що мама будить сина о сьомій ранку, він допомагає їй із випічкою і вирушає «на роботу». Під час канікул волонтер виходить не лише в неділю, у базарний день, а й у будні.
Лише за п’ять місяців минулого року Андрійко зібрав 60 тисяч гривень. Кожен денний заробіток одразу передавав місцевим волонтерам на різні збори, які були оголошені для допомоги військовим. Його дядько Роман також військовий. Коли постала потреба й волонтери оголосили збір коштів на тепловізор для підрозділу Романа, Андрійко з великим бажанням взявся допомагати і своєму дядькові.
На передовій знають, що до організації поїздок і закупівлі необхідного обладнання завжди долучаються юні волонтери Лановець і сіл громади. Воїни вдячні всім! Дитяча активність додає військовим сил, віри, бойового духу. Захисники охоче записують відеозвернення Андрійкові. А прапорці, які юний волонтер передав, щоб воїни підписали, він віддає своїм благодійникам. За донат. Андрійкові підписали прапор із побажаннями та словами подяки за жертовність і любов до України. Хлопці, котрі поверталися додому після демобілізації, передали Андрійкові шеврон та свої донати. Вони зворушені патріотизмом дитини і завзятістю юного волонтера.
«Я робитиму все, що зможу, аби швидше була наша перемога і був мир в Україні, щоб усі солдати повернулися додому», – впевнено говорить Андрійко Шпирук і своїм дитячим запалом надихає дорослих.
Авторка: Наталія ГАМЕРА
