Боротьба за волю України у бійця 83 батальйону 105-ї окремої бригади територіальної оборони Владислава на псевдо «Сивий» почалась ще з Революції Гідності на Майдані у Києві. Коли почалось повномасштабне російське вторгнення він разом із друзями записались в ТРО.
Історію бійця розповідають на сторінці бригади.
Спочатку чоловіки думали, що захищатимуть місто, адже знають кожен його куточок, хоча були готові воювати у будь-де. І вже з квітня виконували бойові завдання на Харківщині в районі Барвінкового.
Під нескінченними обстрілами та постійною небезпекою для життя ми щоразу ставали дружнім та дуже організованим взводом. Довіку буду вдячний Богу, що війна мені дала таких братів. Пишаюсь кожним з них. З жовтня 2022 до квітня 2023 ми захищали Куп’янський напрямок. Там була війна у всій своїй «красі». Було важко, здавалось, людина такого витримати не в змозі… Але ми витримали і вистояли. Зберегли позиції, – згадує доброволець.
Чоловік каже, відчувалась величезна підтримка з тилу: друзі, родичі, волонтери. Це надихало і додавало ще більшої сили.
Війна навчила мене цінувати кожну секунду життя, берегти кожну мить, говорити «люблю», часто обіймати рідних. Морально мене рятували фото та відео моєї маленької внучки. Переглядав їх сотні разів… Це мене змушувало не здаватись, навіть, тоді, коли вже сил не було взагалі… Найскладнішими моментами у пеклі війни були моменти порятунку та евакуації поранених побратимів… Ворог сильний. Він готувався до нападу десятиліттями, має багато високоточної зброї, літаки… Але в нас є те чого немає у нього, сильний духом народ, підтримка Європи та США, воля до перемоги. Ми здолаємо їх, однозначно. Тільки хочеться, щоб ціною майбутньої перемоги не були життя тих, хто міг би стати корисним в розвитку України», – переконаний Владислав.
Фото 105 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ