Понад двадцять колишніх випускників Буцнівської десятирічки, що у Тернопільському районі, зібралися з нагоди 50-ліття завершення навчання у рідній школі.
Про це пише Сільський господар.
Свою зустріч ювіляри розпочали з подячного молебня у храмі Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, яку звершили місцевий парох отець Євген Кобильник і диригентка хору Марія Станько, котра починала свою педагогічну діяльність практиканткою саме у їхньому класі.
На місцевому цвинтарі усі разом помолилися за пам’ять першої вчительки Марії Рожук, інших учителів та однокласників-ровесників, які у різні часи відійшли у вічність.
Потім учасники зустрічі оглянули навчальні кімнати, завітали у клас, куди шістдесят років тому прийшли першачками. Згадали класну керівницю Тамару Петрук та решту вчителів.
Та життя триває. Ми щиро дякуємо Всевишньому за те, що виховали дітей, а тепер, уже перебуваючи на заслуженому відпочинку, опікуємось онуками. У такі хвилини хочеться говорити про приємне, а воно зазвичай повʼязане з кумедними ситуаціями, через які я ще в сьомому класі зронив фразу: «зле ходити до школи, але смішно». А смішно тому, бо навперебій згадували, як ми, троє першокласників, перекидали сумки через річечку Брудок. Відтак свій портфелик маленький Петрик спіймав уже у воді, – розповідає один із випускників Богдан Новосядлий, заслужений журналіст України.
Фото Сільського Господаря
