Воїни 105-ої окремої бригади територіальної оборони України нині розвідують ворожі позиції при допомозі дрона від… тернопільських акторів! 10 червня на сцені Тернопільського обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка відбувся благодійний показ вистави «Мати-наймичка». Драму за п’єсою Івана Тогобочного на основі поеми «Наймичка» Тараса Шевченка поставив народний аматорський драматичний театр-студія «Сузір’я» ім. Ореста Савки.
Ініціатор, організатор і натхненник благодійного показу вистави для збору коштів на дрон «Mavic» — Володимир Вермінський, директор Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, на базі якого діє театр-студія «Сузір’я», – пише “НОВА Тернопільська газета”.
Із продажу квитків на виставу і добровільних пожертв у скриньки вдалося зібрати 110000 гривень. До цієї суми долучили 4300 гривень із попередньої постановки вистави в будинку культури в селі Сороцьке Іванівської громади.
Днями Володимир Вермінський разом із акторами театру-студії «Сузір’я» та представниками місцевої влади передали дрон захисникам із 105-ій окремої бригади територіальної оборони України. Із залишку коштів вирішили придбати ще й планшет для військових. Оскільки до вартості планшета бракувало коштів, то власні гроші доклала (2332 гривні) волонтерка Оксана Вишньовська, яка активно долучається до ініціатив із підтримки воїнів.
Театр-студія «Сузір’я» також мав благодійний показ вистави «Мати-наймичка» в селі Озерна, де вдалося зібрати 10690 гривень. Кошти спрямували на придбання планшетів для медиків 67-ої окремої механізованої бригади.
Театр-студія «Cузір’я» заснований у 2002-ому році. Першим режисером-постановником вистави «Мати-наймичка» був засновник театру, заслужений діяч мистецтв України Орест Савка. Завдяки його багаторічній праці актори набули майстерності й досвіду. 16 червня 2022 року Орест Савка відійшов у засвіти. «Сузір’яни» об’єдналися і доклали зусиль, щоби зберегти театр. Торік восени під орудою режисерки Світлани Умриш відновили першу дію вистави, представивши для обласної атестаційної комісії для присвоєння театру звання «народний». Згодом театр очолила молода режисерка Олеся Шпирна. Вона внесла деякі зміни в першу дію і до цьогорічної весни підготувала другу дію драми.
— Дякую всім, хто долучився до доброї і корисної справи! Насолодилися майстерною грою акторів театру-студії «Сузір’я» і зібрали кошти на дрон та планшет, — зазначив Володимир Вермінський. — У 105-ій бригаді несуть службу наші земляки. Торік влітку я передавав для цієї бригади сонячну електростанцію, генератор, бензопилу та інші речі. Цього разу спільними зусиллями акторів і театралів придбали воїнам дрон і планшети. Наш обов’язок у тилу — підтримувати захисників. Якщо ти не в ЗСУ, то маєш працювати для ЗСУ. Якщо будемо разом допомагати армії, то зможемо наблизити нашу спільну перемогу. З ініціативою про збір коштів на дрон для 105-ої окремої бригади ТРО я звернувся до голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка та міського голови Тернополя Сергія Надала, які підтримали цю ідею і допомогли в організації заходу. Дякую благодійному фонду «Покрова» за допомогу в зборі пожертв після вистави у Тернополі. Глядачі кинули у скриньки 23588 гривень. Після вистави ми відразу замовили дрон, довго не довелося чекати. Передали його нашим воїнам і побажали якомога швидшої перемоги і повернення живими і здоровими до своїх сімей.
На показ вистави до Тернопільського драмтеатру завітали дружина Ореста Савки пані Ірина та донька Мар’яна, які мешкають у Львові.
— У Тернопільському драмтеатрі був переаншлаг. Виставу «Мати-наймичка» зіграв народний аматорський театр-студія «Сузір’я» імені Ореста Савки, — поділилась враженнями від вистави Мар’яна Савка. — Мій тато лишив своє ім’я колективу, який так любив і з яким ще так мріяв здійснити нову постановку. Новою режисеркою стала зовсім юна дівчина з Харкова (родом із Вугледара) Олеся Шпирна, ще студентка, яка зараз працює у Тернопільському обласному методичному центрі народної творчості. Гарна постановка вистави, в якій можна побачити і основу, закладену ще моїм батьком, і нові режисерські знахідки. Думаю, тато був там також і був щасливий.
