“Будь-який солдат, якому ставлять питання про те, що там відбувається на фронті, він завжди не знає, що відповідати. Тому що, чим менше зірок на твоїх погонах, тим менше ти взагалі володієш стратегічним задумом командування” (журналіст, воїн ЗСУ Павло Казарін у програмі “Рандеву з Яніною Соколовою”).
Атакам ворога на полях боїв, наступам і контрнаступам завжди передує інформаційна обробка супротивника, тобто нас із вами. Дуже часто в інформаційній війні проти українців російські спецслужби використовують брехню:
– фейки – вигадані, підтасовані факти,
– діпфейки – підробки відео з висловлюваннями відомих політиків та військових, виготовлені за допомогою штучного інтелекту,
– підтасовку фактів,
– підробку документів тощо.
Ворог спирається на поширене когнітивне упередження більшості людей – вірити тому повідомленню, яке прочитав першим. Саме через це упередження часто трапляється так, що відверта брехня шириться соцмережами блискавично, а її спростування набирає заледве десяток “уподобайок”. І все ж таки фейки у всіх їх виглядах під тиском фактів розтануть зрештою, як роса на сонці.
Набагато підступнішими є інтерпретації реальних фактів так, як вигідно супротивнику. Чим небезпечне те чи інше трактування фактів? Тим, що у даному випадку йдеться про правдиву подію, висловлювання, документ. Однак у поясненні, розкритті цього факту може чаїтись небезпека.
Давайте подивимось на прикладі, як це працює. Візьмімо всім відомий факт: вже багато місяців наші Сили Оборони попри криваві бої утримують місто Бахмут. Він – цей факт – є незаперечним. Проте, в інформаційному просторі його інтерпретують по-різному. Наприклад, можна знайти таке:
“Бахмут – це стратегічно важливий пункт, оскільки він є потрібним для фронту рокадним вузлом (тобто через нього проходять фронтові дороги, необхідні для нашої логістики)”.
А можна – по-іншому:
“Бахмут – це фортеця незламності, об яку вже котрий місяць поспіль ламають зуби російські елітні частини й угрупування”.
Можна надибати й таку інтерпретацію:
“Бахмут – це точка зіткнення військової необхідності і політичних амбіцій керівництва держави”.
Як бачимо, один незаперечний факт можна інтерпретувати дуже по-різному. І сперечатись з опонентом, що визнає ту чи іншу інтерпретацію подій в Бахмуті, вкрай складно. Чому? Тому що, як сказав у наведеній вище цитаті Павло Казарін, стратегічний задум і дійсний стан справ відомий лише командуванню.
То чому ж вірити, якій із наведених, чи існуючих інтерпретацій? Кожен обирає сам ту історію Бахмута, яка більше відповідає його життєвій позиції, його картині світу. Якщо людина вірить в наші Сили Оборони, довіряє керівництву держави, вона обере перший варіант, чи другий. Якщо ж споживач інформації має іншу картину світу, то він може обрати й третю інтерпретацію, бо вона доповнює його уявлення про дійсність.
Ворогу легко маніпулювати фактами у випадку з Бахмутом, оскільки ця історія є дуже болючою для багатьох мешканців Тернопільщини. Вона пов’язана зі страхом, надією, переживаннями за рідних, які там воюють, горем втрат – тобто тими емоціями, які, підігріті й підсилені вдалими відео, текстами, фейками виробництва російських спецслужб, здатні виключати критичне мислення. А це робить нас вразливими до обробки ворожими інформаційними військами. Як? Ми втрачаємо здатність розрізняти інформацію про реальність, яка є дуже складною, і її віртуальною проекцією, підігрітою російськими спецслужбами.
Які задачі вирішують спецслужби рф, так чи інакше інтерпретуючи події в Бахмуті?
Перш за все, це підрив довіри до командування та політичного керівництва країни. Росіяни ще й досі не попрощались зі стратегічним планом влаштувати в Україні “русскую вєсну”.
По-друге, це зрив мобілізації. Розповіді про “пекло в Бахмуті” спонукають чоловіків призовного віку ховатись по глухих селах, аби не потрапити під роздачу повісток з військомату. Там важко, так, це факт, якого ніхто не приховує. На фронті завжди важко, але боронити країну – єдиний шлях нашого з вами виживання.
По-третє, росіянам вигідно деморалізувати українське суспільство, зламати наш спротив.
Як протистояти ворожій інформаційній машині? Як би цинічно це не звучало, потрібно максимально виключати емоції всіма можливими способами: утримуватись від частого перегляду новин, відриватись від месенджерів і виходити із соцмереж. Не поширювати контент, який викликає надмірні емоції. Частіше гуляти на свіжому повітрі, спілкуватись з друзями. Дуже корисно після будь-якого емоційного сплеску, пов’язаного з фронтом, донатити на армію. Хоч невеликими сумами. Донати нашим котикам – це прекрасне заспокійливе. Правда-правда!
Публікація підготовлена в рамках суб-гранту проекту Re:Ukraine project за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО «Інститут аналітики та адвокації». Її зміст є виключною відповідальністю суб-грантера проекту Re:Ukraine project ГО ВГО «Рушійна Сила» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Газета “Свобода” 26 травня 2023 року
