Вдруге російська ракета знищила бізнес Олександри Борко. Після потрапляння ракети в Харкові в її з партнерами підприємство, дівчина наважилася почати в жовтні власну справу з нуля. Внаслідок російського ракетного удару по Тернополю 13 травня, її бізнес вдруге зазнав руйнувань через російську агресію, – пише Суспільне Тернопіль.
Тернополянка Олександра Борко прийшла в приміщення, де раніше був її бізнес, аби забрати вцілілі речі. До ракетного обстрілу Тернополя 13 травня тут працювали швачки, шили постільну білизну, пакували та відправляли в різні куточки країни. Зараз підприємиця досі рахує збитки, каже, це тисячі гривень.
“По тканинах зараз дуже складно сказати, дуже багато порізано, багато в попелі, в склі дрібному. Це тканина. Це не пластик чи гума, яку помити грубо кажучи, і використати ще раз. Плюс тут, коли я в перший день зайшла в неділю в це приміщення, воно було в диму”.
Олександра каже, займається бізнесом приблизно 5 років. На початку повномасштабного вторгнення в неї з партнерами було підприємство у Харкові, сама ж дівчина в Тернополі займалася волонтерством. У квітні до неї зателефонували та сказали, що після прямого влучання ракети в її приміщення, все згоріло.
“Тоді було складно. Я пам’ятаю, що декілька днів не могла відійти. Тому що в мене тоді був штаб, який я організувала на третій день війни, ми допомагали військовим по 10-15 бусів, фури, різні автівки військовим на передову”, – каже.
Трохи відновившись, вирішила розпочати власну справу з “нуля”, взялася за пошиття постільної білизни. Торік 18 жовтня вони запустили роботу, а 13 травня її бізнес російська ракета знищила вдруге. У той вечір Олександра була неподалік офісу і бачила вибух.
“За 15 хвилин до вибуху я думала приїхати сюди, мені потрібно було забрати деякі речі. І чомусь у голову прийшла думка, що не треба їхати, бо вже почалася повітряна тривога. “Поїду завтра вранці”. – вирішила. І через 10-15 хвилин стався вибух. Я не бачила, куди саме прилетіло, бачила спалахи і чула вибухи. Люди почали тікати в різні сторони”.
Камери відеоспостереження зафіксували два вибухи, після другого двері її офісу винесло вибуховою хвилею. Дівчина каже, до ранку не могла заснути.
“Тоді вранці, о 5-ій годині, знову були прильоти, я їх чула, не спала. Прилетіло на приміщення там, де працюють мої батьки на саму територію. Вони поїхали туди, а я взнала про своє приміщення після 9-ої і в мене почалася істерика. Тут все було в диму, там ще горіло. Побачила все на власні очі й 3 години була в стані афекту, не знала, що робити. Руки опустилися, бо це вдруге. І дуже складно знову бачити таку картину”.
Перед ракетним обстрілом у своїй студії Олександра облаштувала фотозону – ліжко, де збиралася фотографувати білизну власного виробництва. Коли шок від побаченого минув, вирішила таки провести там першу фотосесію, серед того, що залишилося.
“В мене не було на меті зловити хайп чи ще щось. Хотілося просто показати українцям і людям за кордоном, що от в таких умовах зараз функціонує бізнес в Україні, така ціна українського виробництва”.
Зараз дівчина не планує закривати бізнес, каже, по трохи намагається виконувати замовлення, швачки працюють із дому.
“Стосовно повернення коштів говорили, звісно це не буде так скоро, тому все будемо відновлювати своїми власними коштами, ресурсами. Будемо пробувати далі працювати”.
