Президент Івано-Франківської Торгово-промислової палати Андрій Левкович розповів про те, як змінилася економіка регіону після появи гірськолижного курорту, та закликав не заважати будівництву таких комплексів в інших областях України, зокрема, на Закарпатті, пише ТСН.
“Колись також депресивне село Поляниця, що після створення курорту стало, імовірно, найзаможнішим в Україні. Один лише показник: бюджет Поляниці з 2001 по 2022-й рік зріс у 300 разів(!) — із 336 тисяч до 100 мільйонів гривень. Демографічна ситуація в Поляниці також одна із найпозитивніших в Україні. З села ніхто не виїхав за кордон на заробітки. Земля, раніше приватизована мешканцями Поляниці, стала справжнім капіталом: її ціна з приходом курорту зросла в сотні разів. Люди відкрили свої готелі, зелені садиби, ресторани, магазини, атракції, підприємства сфери послуг. Бачимо ознаки формування середнього класу на прикладі місцевої громади. За кращих часів курорт відвідували більше мільйона туристів на рік, з-поміж них сотні тисяч із-за кордону”, – написав Андрій Левкович.
Він зазначив, що такий приклад спонукає й інші депресивні громади Карпатського регіону стати на шлях реалізації успішного проєкту, але їм перешкоджають підприємці-лісозаготівельники та екоактивісти.
“Наразі відомо про громади, що мають бажання спробувати себе в розбудові гірськолижних курортів. Це Закарпатські: Ясінянська територіальна громада (смт. Ясіня та село Чорна Тиса) й село Лопухове (Усть-Чорнянська ТГ), село Бистриця, що на Івано- Франківщині, Славське-Рожанка та інші. Ще в 2017-му році розпорядженням голів Тячівської та Рахівської райдержадміністрацій було затверджено Детальний план території туристично-рекреаційного комплексу “Свидовець” (одразу ж зауважимо, що назва комплексу доволі умовна, насправді він не зачіпає сам Свидовець, а лише знаходиться поруч). У результаті реалізації проєкту депресивний край став би “українським Тіролем”. План передбачає створення до 20-40 тисяч високооплачуваних робочих місць, як на самому курорті та в приватному сільському секторі, так і на суміжних територіях і галузях. І все було б добре… але тут ми виходимо на слизьке поле невдячної і ризикованої справи — опонувати професійним природоохоронцям. Уже п’ятий рік, із 2017-го, тривають суди. Завершується вже друге коло судів- апеляцій від окружного до Верховного Суду. Цікаво, що позивачами в судах, які опонують створенню сучасної інфраструктури та курортів, стали не фахові екологи, а три власники місцевих пилорам(!!). Медійну ж та юридичну підтримку їм забезпечують як українські природоохоронні організації, так і високі політики й фонди з європейських країн, у яких, за “збігом”, найбільше розвинений гірськолижний туризм. І коли позивачами до судів “в ім’я захисту лісів” виступають пилорамники, а деяких “професійних природоохоронців” чомусь цікавить тільки мізерний відсоток території під курорт (порівняно з територіями в десятки тисяч карпатських гектарів суцільних вирубок), то виникає риторичне запитання: чи такі “подвійні стандарти” не є наслідком чиєїсь зацікавленості?”, – зазначив Левкович.
За його словами, на території майбутнього курорту “Свидовець”, за умови його розвитку, щороку планується вирубка дерев на площі в десять разів меншій, ніж заплановані щорічні суцільні вирубки лісозаготівельників. При цьому туристичний комплекс забезпечить роботою від 20 до 40 тисяч людей, сприятиме розвитку інфраструктури Закарпаття та принесе десятки мільйонів гривень податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів.
