До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ігор Петришин з Тернопільщини понад 30 років жив у Німеччині. Вже понад рік він захищає Батьківщину на передовій.
“Перший день війни мене застав на роботі. Якраз прийшов вранці, в 6 годині, мої колеги з роботи кажуть, що розпочалася війна. Я відразу прийшов у “Правий сектор”. Пройшов вишкіл тактично-медичний та інші вишколи з тактики”, – розповів Суспільному боєць.
Повернувся в Україну в березні минулого року, з 1 квітня воює на фронті.
“Думаю лише про те, як Україну визволити, вбити останнього окупанта і на тому розпочнеться мирне життя. Ну воно, звичайно, так швидко не розпочнеться. Звичайно, праці ще багато буде”.
Військовослужбовець каже, найбільшу підтримку на передовій отримує від побратимів.
“Після боїв, коли зустрічаємося, вони в інших підрозділах, наприклад, і бачиш, що вони цілі, здорові і всі вернулися, то це якраз щасливий момент”.
“Хочеться, щоб трохи свідоміші були, бо в нас йде війна. Щоб самі добровільно йшли у військкомати або через інші заклади, які допомагають піти воювати, бо нам також потрібна допомога, ми ж не вічні. Потрібно нам, щоб вони допомагали, якщо вони навіть бояться воювати, знайдеться для них якась робота, може навіть картоплю чистити чи боєприпаси підвозити, чи поранених вивозити. Робота є. І думаю багатьом може, навіть, і сподобатись, там нічого такого страшного немає”. Боєць каже, мріє про перемогу.
“Мрію звичайно про перемогу, чим швидше, тим ліпше. Мрію, що в Україні буде українська мова всюди. З сином зустрітися, звичайно, після перемоги хочеться, з своїми рідними. Поїхати знову в Німеччину й повернутися, і далі боротися за майбутнє наше в Україні”.
This website uses cookies.