Учні та викладачі Волинського ліцею імені Нестора літописця створили генератор із… велотренажера і двигуна від пральної машинки.
Перебої з постачанням електроенергії через ракетні удари по енергетичній інфраструктурі спонукали колектив ліцею задуматися над пошуком альтернативних джерел енергії.
“Таким джерелом енергії міг стати вітрогенератор або сонячна батарея. Але для варіанту з вітрогенератором потрібен значний час, щоб збудувати генератор, лопасті, вежі. До того ж розташування ліцею не дозволяло отримати постійний вітер. Із сонячною батареєю теж проблеми через її затратність… Тому ми вирішили зробити генератор із підручних засобів… Учні, учителі та працівники нашого ліцею зібрали усе необхідне для проєкту – відпрацьований велотренажер, двигун від пральної машинки, трансформатор, лампочки, розетку та інші деталі. Із цього ми вирішили зробити генератор змінного струму, який буде приводитися в дію силою м’язів людини. У нього є свої переваги і недоліки. Переваги в тому, що його робота не залежить від погодних умов. Недоліки – потрібно докладати силові зусилля, щоб виробити електроенергію, – розповіли на сайті навчального закладу.
Конструкція велогенератора: велосипедна рама, обладнана ведучим шківом діаметром 32 см, яка закріплена на прямокутній площадці, виготовленій із сталевих труб; в задній частині було закріплено двигун пральної машинки зі шківом діаметром 14 см. Завдяки різниці розмірів шківів ми отримали більшу кількість обертів на двигуні в 2,25 разів. Це означає, що при одному повному оберті педалей велотренажера проходить більше двох обертів валу двигуна. Що це дало? Ми отримали, не докладаючи зайвих зусиль, необхідну швидкість обертання магнітів на роторі двигуна, відносно котушок посередині, завдяки чому появилася електроенергія.
Експеримент вдався. А що далі? Далі ми під’єднали трансформатор, який перетворив 12 В у 220 В. Тепер, крутячи педалі, ми змогли під’єднати розетку і навіть зарядити телефон. Залишилося лише надати йому привабливого вигляду. Усі деталі ми прикріпили, почистили від масла та іржі, пофарбували. Поставили нашого «Красеня» в укритті, щоб під час повітряної тривоги кожен зміг випробувати свої власні сили, зайнятися своїм здоров’ям, а також підзарядити свої гаджети. Що б не було – ми не здаємося”.
