За даними дослідження CBR, частка тих, хто стикався з аферистами в Інтернеті, зменшилась із 27% до 20%. Поменшало і тих, хто відмовлявся від онлайн-покупки через страх бути ошуканим, а найпопулярнішим видом шахрайства стала невідправка оплаченого товару. При цьому, такі випадки спіткали меншу кількість покупців, ніж раніше.
Захищеність платформи на сторожі безпечного онлайн-шопінгу
На великих онлайн-платформах дбають про технічний захист користувачів від аферистів, впроваджують складні системи розпізнавання шахраїв і дієві інструменти протидії зловмисникам. Здебільшого оголошення проходять через фільтр штучного інтелекту. Скажімо, на OLX 90% запитів обробляються системою за ретельними критеріями, які постійно вдосконалюються. Решта 10% підозрілих публікацій проходять ручну модерацію спеціалістами. Відправити оголошення на перевірку може і сам покупець, натиснувши відповідну кнопку біля пропозиції.
Правила безпечних покупок в Інтернеті
Для того, щоб безпечно купувати онлайн, важливо насамперед бути пильним, оскільки здебільшого жертвами інтернет-шахраїв стають люди, які ведуться на соціальну інженерію та потрапляють у психологічні пастки зловмисників. Відтак, важливо керуватися 4 основними правилами безпечного онлайн-шопінгу:
- Не переводьте комунікацію в сторонні месенджери. Переважно зловмисники намагаються перенести спілкування з особистого кабінету платформи в сторонні месенджери: Telegram, Viber, WhatsApp. Проте лише в захищених чатах самих майданчиків передбачені всі можливості для зручної та безпечної комунікації.
- Не переходьте за підозрілими посиланнями та перевіряйте їх. Одне з “золотих” правил безпечного онлайн-шопінгу — це ігнорування сторонніх посилань. Навіть якщо в адресі сайту фігурує OLX чи що інше, є підозра, що це фішингова копія, яка несе в собі загрозу. Скажімо, ви введете свої особисті та платіжні дані на сайті-фальшивці та перекажете свої кошти шахраям. Для цього важливо перевіряти всі посилання на спеціальних платформах.
- Не погоджуйтеся на попередню оплату. Будь-які прохання про попередні платежі (витрати на доставку, резерв товару тощо) можуть приховувати в собі спробу шахрайства.
- Не діліться особистою інформацією, паролями та кодами з SMS. Будь-яка конфіденційна інформація, як-от дані банківської картки, тризначний код на її звороті чи паролі з SMS — це дані, які ні в якому разі не слід повідомляти іншим. Якщо їх запитує у вас телефоном нібито працівник служби безпеки банку — це точно аферист, оскільки навіть банківські співробітники не мають повноважень запитувати таку інформацію.