Програма «Transparent cities/Прозорі міста» (Transparency International Ukraine) дослідила, як міста публікують відкриті дані в умовах війни. Участь у ньому взяли 18 обласних центрів, яким у серпні 2022 року Мінцифри повернуло доступ до Єдиного вебпорталу відкритих даних.
Першим за кількістю опублікованих наборів даних станом на 1 грудня 2022 року є місто Тернопіль, яке оприлюднило 32 набори з 57 необхідних, що становить 56,1% виконання. Окрім того, у першій четвірці Ужгород, Вінниця та Луцьк. Ці міста опублікували понад 20 наборів.
Проте, середній показник стану публікації даних в усіх 18 містах становить лише 25,1%.
Найчастіше міста публікують дані про депутатів місцевих рад, у тому числі контактну інформацію та графік прийому, електронні петиції, а також поіменні результати голосування депутатів на пленарних засіданнях. Рідше – дані щодо будівельної сфери, інвестиційних договорів, комунальних послуг, благоустрою тощо.
У 2019 році Тернопіль приєднався до Міжнародної Хартії відкритих даних. Це документ, який зобов’язує дотримуватися основних принципів роботи з відкритими даними, серед яких відкритість за замовчуванням, оперативність і вичерпність, порівнюваність та інтероперабельність. У Рейтингу прозорості 2021 року Тернопіль теж потрапив до десятки найпрозоріших міст України, посівши 6 сходинку (79,6 бала).
“Відкриті дані є основою для багатьох рішень та сервісів. Інформація про ремонти доріг, терміни усунення аварій, розклад руху громадського транспорту — усе це робить життя мешканців комфортнішим. Крім того, вони особливо важливі для бізнесу в умовах війни, адже можуть допомогти при ухваленні рішення про релокацію підприємства чи переорієнтування діяльності на іншій території”, — зазначається в Дослідженні.
Аналітики наголошують, що неаргументоване обмеження доступу чи закриття сторінок розпорядників інформації — це не про захист даних, а про порушення законодавства.