Але попри все це, треба знайти сили і з такою ж гідністю в наполегливістю, яку мав ти, йти далі. Я постараюсь, я зможу, ти так хотів…і я справлюсь
Важко мені навіть описати як ти любив всіх і кожного, любив життя, а життя любило тебе.
Твоя допомога для цього світу безцінна! В кожному серці ти лишив теплий спогад і безмежні слова вдячності…
Дякую долі, що нас звела і я мала велике щастя розділити з тобою життя. Воно було прекрасне
Дякую тобі за все, що було… і пробач, якщо чогось ми не встигли…
Ти був нашим ангелом охоронцем на землі, а тепер на небі…
Дякую, що боровся і показав мені, якою сильною може людина, я буду брати приклад і зроблю все можливе, щоб наші дівчатка виросли достойними, добрими і найкращими, так як ми і хотіли…
Дякую всім за таку сильну підтримку, за теплі слова, за співчуття
В останні дні життя Вася мені якось сказав, що всі ми неправильно живемо, насправді життя прекрасне і досить просте, але ми цього не бачимо і все ускладнюємо… варто замислитись кожному
А ще маю кілька слів від Васі, які він хотів залишити тут для всіх:
«Для любимої, коханої, дружини з найкращими побажаннями в майбутньому!
Вибач якщо зробив щось не так. Я хотів зробити як найкраще для жінки і дітей що міг.
Я вірю, що ти побудуєш і вистроїш в дітях справжнє і найсвітліше майбутнє.
Я хотів як найкраще, хоч і не був найкращим чоловіком. Я хотів найкраще для нас.
Я Тебе кохаю.
Я не хочу вбивати майбутнього дітей, вони мають самі створити його.
Даша і Злата Я Вас дуже люблю і обнімаю. Ви є майбутнє, Ви є моє майбутнє.
Звертаюсь до своїх однокласників, друзів, одногрупників!
Я щиро вдячний, що ви були присутні на моєму життєвому шляху. Ви вклали великі сходинки в моєму житті. Вони були як негативні так і позитивні, але більше позитивні. Можу про кожного багато розказати, але самі знаєте як це все проходило. Я дякую кожному з Вас!
Хотів би подякувати своїй кар’єрній сходинці, і всіх кого я зустрів на цьому шляху. Починаючи від інституту Амосова, відділення швидкої медичної допомоги 3-го відділення, і в подальшому проходженні клінічної ординатури в інституті хірургії та трансплантації імені О.О. Шалімова. Також дякую усім в своїй подальшій кар’єрі які дали мені сучасний підхід в хірургічному розвитку.
Дякую своїм батькам і родинні. Ви самі знаєте як я вас усіх сильно обнімаю.
Дєд все ОК. Я не показував, але я тебе любив.
Сестро, ти сама найкраща сестра. Я жорстко виказував свою думку, але я завжди мав добрі наміри.
Дякую і вибачте якщо щось не так.
Обнімаю усіх.
Єднак Василь Ігорович.»
Ти назавжди в моєму серці”, – написала пані Яна.
Також сумну новина повідомляє і тітка Василя Єднака – Олександра Дзюрбан.
“З сумом повідомляємо,що сьогодні перестало битися серце нашого дорогого племінника Єднак Василя Ігоревич,,,Просимо всіх рідних і знайомих згадати його у молитві”, – йдеться у повідомленні.
Про смерть колеги повідомили і на сторінці “Національного Інституту хірургії”:
Василь Єднак народився та виріс у Бучачі, останні роки проживав в Польщі, де боровся із страшною недугою. Після початку повномасштабного вторгнення росії, активно займався волонтерською діяльністю. Збирав та відправляв гуманітарну допомогу для медичних закладів в Україні, воякам та тимчасово переміщеним особам.