До болю зворушливі слова написала мати загиблого Героя з Кременеччини – Сергія Ганджуся. Зранені серця рідних ще болітимуть довго. Війна забирає найкращих українців, забирає батьків, чоловіків, синів. Росія має відповісти за геноцид українського народу.
“40-й день, 40 страшних днів і ночей… Точно знаю: час не лікує. Неможливо пережити біль втрати сина, як неможливо зрушити гору з місця, – написала мати Героя.
А ще мучить відчуття вини. Я не змогла тебе втримати, не змогла вберегти. Надмірна любов до України та всього українського тебе забрала назавжди.
Ти 25 лютого 2022 року зателефонував вранці, довівши мене до відома, що прийняв рішення не сидіти, а йти захищати Україну. Ти йшов, щоб вони не прийшли сюди… “Як ти будеш втікати з таким діагнозом?” – “Я буду їх доганяти” – почула у відповідь.
Та все-таки госпіталь – діагноз дав про себе чути. Після реабілітації заявив: “Не залишу побратимів”. Там ти відчував себе потрібним, тебе все влаштовувало, ні на що не нарікав і командири в тебе були найкращі. Завжди життєрадісний, зі світлою душею, в будь-якій ситуації – позитив, мав багато друзів. На війні відсвяткував свої 39 років, на війні посивіла борода, яку ти мав зголити після перемоги. Та залишилися нездійснені мрії – недобудований власний дім та багато інших задумів… Залишилися осиротілий син та горем вбита дружина…
Ти дуже гордився, що захищав Запорізький край, де віяло вітрами Запорізької січі та козацтва, бо дуже любив історію.
І раптом час зупинився… Навчитися жити без тебе, як вчитися немовляті говорити і ходити.
Помоліться, хто знає його, згадайте добрим словом, бо його дім тепер – небо святе! Царство небесне! Вічна пам’ять моєму Сергію!!!”
