Обійстя Івана Складанюка у селі Раковець колишнього Збаразького району можна легко розпізнати за звуком, розповідає журналістка “Сільського господаря” Марія Безкоровайна.
Минулого літа господар поселив тут перепілок. А вони, як відомо, спокійними рідко бувають. За цей короткий час чоловік встиг добре вивчити усі вподобання галасливих птахів і тепер охоче ділиться своїм досвідом із читачами «Сільського господаря».
– Це завдяки нашому наймолодшому синові ми стали вирощувати перепілок, – каже Іван Складанюк. – Максимкові ще й року не було, як вирішили зайнятися цією справою. Хотілося, щоби синочок споживав лише найздоровішу їжу. Тоді ж і козу купили. Адже у її молоці стільки поживних речовин! Спочатку думав розводити перепілок із яєць. Придбав інкубатор, зв’язався з господарем із Петрикова, що біля Тернополя. Замовив яйця, але було нетерплячки чекати, поки пташенята з’являться на світ. Тож одночасно купив кілька дорослих птахів.
Нині у господарстві Івана Складанюка дві породи перепілок: техаський бройлерний білий і Селадон. Перші хоч і маленькі, втім несуть ексклюзивні яйця незвичного голубого кольору. Вони солодші й корисніші. Техасці належать до м’ясної породи. Жива вага однієї птиці становить приблизно 570 грамів.
– Своїх підопічних я поселив у клітки, – розповідає господар. – Першу триповерхову купив, а наступні дві п’ятиповерхові змайстрував сам. Клітки мають по п’ять відділів. У кожному живе від 25 до 35 птахів. Все залежить від породи. Селадонів більше, техасів – менше. Клітки поставив у колишній конюшні. Подбав, аби у приміщенні була відповідна температура. Це одна з основних умов утримання перепілок. Температурний режим, незалежно від пори року, має становити від 17 до 25 градусів.
Також треба постійно дбати про чистоту в клітці, наголошує чоловік. Не менш важливим є освітлення приміщення – воно повинно бути тьмяним. Від яскравого перепілки починають хвилюватися, стають агресивними. А це знижує їхню продуктивність. Так само птахи реагують на чужих людей. Вони швидко звикають до своїх господарів. Коли ж бачать у приміщенні сторонніх осіб, то починають галасливо кричати.
– Неприпустимі також різкі зміни харчування, – зауважує Іван Складанюк. – Це також може негативно позначитися на несучості. Я випробував різні корми, спочатку купував їх, а тепер готую сам. Туди входять кукурудза, соя, ячмінь і соняшникова макуха. На день доросла перепілка з’їдає 45 грамів корму. Для підвищення несучості до корму додаю мінеральні добавки. Також пильную, щоби у клітках постійно була свіжа вода.
Перепілки ростуть швидше, ніж кури. Заклавши в інкубатор яйця, вже через 16 днів можна чекати пташенят. Ще 40 днів, і вони почнуть нестися.
– Яйця і м’ясо перепілок дуже корисні, – каже господар. – Дружина готує з них різноманітні делікатесні страви. Особливо нашій сім’ї смакують копчені перепелині яйця, попередньо замариновані у соєвому соусі. М’ясо запікаємо, тушимо, готуємо з нього ароматний суп. Досить смачним є м’ясо гарячого копчення. А холодного – ще й поживним.
Марія БЕЗКОРОВАЙНА, Сільський господар
