Жінки з Тернопільщини пошили чергову партію спідньої білизни для українських бійців.
Про це розповіла Суспільному громадська діячка Наталія Орищак.
За словами тернополянки, шити труси для військовослужбовців зі своїми сусідками вона розпочала одразу після повномасштабного вторгнення окупантів.
“Труси – це річ стратегічна. У четвер розпочалася війна, а наступного тижня у понеділок ми почали шити труси. Мою ідею підтримали сусідки з двох під’їздів. У чотирьох квартирах ми налагодили виробництво. Одна з моїх сусідок кравчиня. Вона зробила нам викройки від 46 до 58 розміру на шпалерах і ми взялися до роботи. Вчилися кроїти й шити на ходу, бо до цього такою справою ґрунтовно не займалися”, – каже Наталія Орищак.
Наталія Орищак розповіла, що три швейні машинки їм надала тернопільська соціальна підприємиця Наталія Задойона.
“Ще одну машинку мала наша сусідка-кравчиня. Ми розділили процес пошиття спідньої білизни для чоловіків на етапи: хтось викроював, хтось шив, хтось заправляв гумки в готові вироби. Спочатку шили з тої тканини, яку познаходили у своїх шафах. Відправляли труси біцям у Київ, Одесу, Бахмут, Дніпро, Харків. Замовлень більшало й довелося просити про допомогу в соцмережі. Люди відгукнулися і ми знову мали з чого шити. Із лютого ми пошили кілька тисяч трусів”.
Тепер їхня команда збільшилася, до тернополянок долучилися четверо жінок з Березовиці.
“Зателефонувала моя подруга, чоловік якої захищає Україну, й каже: “Чоловік просив, аби передали труси для нього та його побратимів”. Я його запитала, які треба, з якої тканини. Він сказав, що давай з зайцями”. Ми знайшли тканину з таким візерунком, пошили труси й передали на фронт”, – каже громадська активістка.
“Потім виявилося, що чоловік моєї подруги пожартував. Але коли вони отримали цю спідню білизну, то вона їм дуже сподобалася. І військовослужбовці надіслали нам фото з трусами в зайчики”.
За словами жінки, зараз за їхніми трусами черга.
This website uses cookies.