Герой України полковник Роман. Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Командир артилерійської бригади «Запорізька Січ».
Він із тих командирів, про кого підлеглі завжди відгукувалися у найвищих ступенях пошани: «Якщо артилерія — бог війни, то він — бог артилерії». Такий відгук треба заслужити, пише “АрміяІнформ”.
Як каже сам про себе комбриг, «моє хобі поєдналось з професійною діяльністю. Є такі щасливчики, і я належу до них. Я люблю артилерію, займаюсь цим, роблю все для її розвитку на своєму рівні. Бригада задає темп розвитку артилерії ЗСУ. Всі нагороди командира — заслуга його колективу. Це зворотний процес. Командир формує, вчить колектив, задає вектор руху».
Народився Роман на Сумщині, після школи вступив до Сумського інституту ракетних військ і артилерії ім. Богдана Хмельницького, який закінчив у 2005 році. З дитинства мріяв займатися справжньою чоловічою роботою. Він — з нової генерації українських офіцерів, з тих, хто не служив жодного дня у радянській армії. З 2014 року по березень 2018-го виконував бойові завдання на посаді начальника артилерії 81-ї окремої аеромобільної бригади. З березня 2018 року і дотепер — командир окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ».
Запорукою успіху вважає підготовлений особовий склад, озброєння та військову техніку.
Про навченість своїх підлеглих говорить коротко:
— І вдень і вночі, у будь-яку пору року та за будь-якої погоди ми готувалися до активної фази війни. Підготовка дала свої плоди. Високий бойовий дух навченого бойового складу, який у повному обсязі опанував військову роботу, свої артсистеми та засоби артрозвідки, стали запорукою успіху, зупинення противника на усіх напрямках та його розгрому.
Артилерія — це колективний рід військ, колективна робота, тому тут питання не до сержанта чи до солдата, а до колективу, розрахунку гармати, засобу артрозвідки — все працює в комплексі. Так, ми в роботі поєднуємо натівські комплекси з ще радянськими розробками системи, а також використовуємо українські новітні розробки.
Близько половини особового складу бригади — з досвідом першої фази війни, для інших — «гаряча фаза» почалась зараз, у лютому 2022-го.
Неодноразово артилеристи «Запорізької Січі» були серед переможців конкурсу на найкращу артилерійську (мінометну, причіпну, самохідну, реактивну, протитанкову) батарею ЗСУ.
Щодо вимог до підлеглих на війні, комбриг відповідає впевнено:
— Вимоги до підлеглих прості: чесність, порядність, постійне підвищення своїх професійних навичок та рівня фізпідготовки. Ну й, тримати високе звання воїна бригади. Наші підрозділи цілодобово здійснюють вогневе ураження ворога, який ступив на нашу землю, знищують супостата. Я не слідкую за поведінкою противника. Для мене всі вони — цілі, їхня поведінка не має значення, усі вони будуть знищені. Підрозділи бригади не відчувають проблем з боку артилерії противника. Це також говорить про нашу навченість. Ми диктуємо свої умови щодо артилерійських дуелей, і, як наслідок, противник відтягує свої сили на більші дальності. Ворог нас боїться. Зараз є така тенденція, що ми починаємо його вишукувати, виманювати, аби уразити.
На моє запитання: «Що для вас особисто було найважчим з 24 лютого по сьогодні?», Роман Володимирович підкреслює:
— Крім бойових втрат побратимів — важкого нічого немає. Ми робимо якісно свою роботу й отримуємо від цього задоволення. Нині ми отримали озброєння від західних партнерів. Воно вже в дії, використовується за призначенням. Воїни бригади опановують його за дуже короткий термін, до однієї доби, це реально. Новітні зразки ефективні, тільки позитивні відгуки. Це французькі CAESAR й американські М777.
Вражаємо всі можливі цілі, без виключення: від переднього краю до позицій вглибину. Постійно, у якій послідовності виявляємо, так і знищуємо, у режимі нон-стоп. Пріоритет ставимо на ворожу артилерію — щоб не заважала потім знищувати піхоту, розвалювати опорні пункти, райони зосередження. Логічно вибудовуємо послідовність вогневого ураження й «розриваємо їх на молекули». Не маю сумніву у потужності нашої бригади і в остаточній перемозі України над росією у цій війні. Раз і назавжди.
