Захисник “Азовсталі” з Тернополя, фотографія якого розлетілася в соцмережах, зараз у полоні росіян. Востаннє рідні спілкувалися з ним телефоном всередині квітня.
Єдина донька морпіха Катерина Діанова поділилася з “Суспільним” історією життя свого батька.
Катерина пригадує, востаннє говорила з ним 14 квітня.
“Багато сказати він не встиг, бо там ні зв’язку, нічого. Голос був дуже важкий, він ледве розмовляв. Сказав лише, що живий і що з ним більш-менш все нормально. Про те, що в них немає ні їжі, ні води, дуже важкі умови життя, ні лікування, я дізналася з телеграм- каналу “Азов-Маріуполь”. Тоді я й побачила це всім відоме фото разом зі всіма. Мені відправила це повідомлення мама”.
Із заводу військових евакуювали всередині травня. Серед них був також Михайло, боєць із позивним “Борода”.
“Бачити, що він живий, це велике щастя. І що ходити може, це також велике щастя, хоч у нього були поранені ноги, крім руки. Але з іншого боку, ти розумієш, що він у полоні росіян, і ти не знаєш, як він себе там почуває, що з ним там роблять, чи годують”, – каже донька бійця.
Михайло Діанов бере участь у російсько-українській війні з 2015 року. Він доброволець.
Окрім військової справи, Михайло займався музикою.
“Він грав на фортепіано та гітарі. Від батька я успадкувала любов до музики. У мене з ним небагато світлин, бо він не любить фотографуватися, але з ним у мене міцний емоційний зв’язок. Найяскравіший спогад – це коли він відвів мене в торговий центр, який тільки відкрився у нас. Він мене відвів тоді на фільм. Насправді, він дуже любив мене всюди водити, дуже старався показати мені Тернопіль. Піти на війну, воювати і захищати нашу країну, це був його особистий вибір, який я на 100% підтримую. Але все ж, я сподіваюся, що на цей рік, як і кожного року, він приїде на мій день народження, що ми разом його відсвяткуємо і разом з цим відсвяткуємо й нашу перемогу”, – розповіла Катерина Діанова.
This website uses cookies.