Читайте новини Галас на GoogleNews - Нажміть підписатися

Дефіцит та високі ціни на пальне це надовго. Думки фахівців

Дешевого бензину і дизпалива в Україні більше не буде. Фахівці сходяться на думці, що це своєрідна економічна війна за незалежність та плата за переорієнтацію шляхів постачання пального.

Ціни на пальне (бензин та дизпаливо) на українських АЗС відпустили – уряд скасував державне регулювання цін. Міністр економіки Юлія Свириденко пояснила це так: «Ми з боку держави призупинимо цінове регулювання, щоб оператори ринку могли наситити ринок необхідним ресурсом. Щоб вони могли весь доступний ресурс на європейському чи навіть не європейському ринку транспортувати в Україну». Завдяки цьому в Кабміні очікують зниження цін: граничні ціни на дизпаливо не перевищуватимуть 58 грн, на бензин — не більше 52 грн. Якщо оператори ринку будуть зловживати становищем, проти них запроваджуватимуться санкції. AgroPolit.com зібрав думки експертів ринку та законодавців про те, що чекає країну на ринку пального і як безболісно збити ціни на пальне.

В гурті дизпального дешевше 60 немає, проте є реальні контракти по 65

Сергій Куюн директор «Консалтингова група А-95»
Головна причина дефіциту пального – відсутність достатнього постачання.
Європа паливнодефіцитна сама по собі. Наприклад, Польща (наш головний партнер) має шукати для себе для імпорту 7 млн т дизпального та бензину на рік. Це навіть більше, ніж все наше прогнозоване споживання у повоєнний період.
Усвідомте нашу місію: ми перша країна Європи, яка позбулася російських енергоносіїв! На своєму власному досвіді ми зараз переконуємось, як складно це зробити та як складно прийняти рішення про ембарго іншим. Жодна країна Європи не має досвіду 100% переорієнтації на нові джерела постачання!
Великі виклики – великі проблеми. З ресурсами ми визначились, навіть їх законтрактували, але не можемо їх довезти з європейських портів, НПЗ, нафтобаз до України. Питання вирішується. Ті ж поляки дивуються нашим темпам, але все одно потрібен час.
Прискорити наповнення ринку можна зустрічним шляхом: обмеженням споживання. Дійсно, на ажіотажі співгромадяни почали заповнювати не тільки баки авто, але й будь-які інші ємності. В одній з мереж поділилися статистикою: при можливості заправити 30 л, тільки половині таких клієнтів вдається втиснути такий обсяг. Тобто баки не порожні. Але з повним баком ми засинаємо краще.Далі. Вчора прийшла статистика: ввезли 76500 «пільгових» машин. Я так розумію, в поточних умовах люди купували їх, щоб активно використовувати, а не поставити в гараж. Рахуємо: 76500 множимо на 20 л на добу (200 км пробігу) та на 30 днів = 46 млн л або 36,7 тис. т на місяць. Наша розрахункова потреба – це 450 тис. т пального на місяць. Потенційно маємо попит на 8% споживання.Є ще одна обставина.
Держрегулювання розділило ринок навпіл: одні дотримуються граничних цін, інші – ні. Відстань – 20 грн на літрі. Це спровокувало логічний перетік пального з першого сегменту в другий, сприяючи подовженню черг.Також нема регулювання на опт, який тече у спекулятивний сегмент ринку, де хлопці зароблять 27, а не 7 грн/л.Можливість заробити на різниці цін – ще один фактор зростання попиту. Громадяни швидко стали трейдерами, увесь OLX продає талони на пальне. Уряд мав надію, що постачання ось-ось налагодиться (ми всі сподіваємось на краще). Але після того, як пані Свириденко особисто побувала у Варшаві на «дизельних» зустрічах із союзниками, оцінка перспектив, судячи з усього, змінилася.Із зрозумілих причин уряд не хоче називати речі своїми іменами, але важке рішення про скасування держрегулювання (навіть тимчасове, на два місяці) має на меті збити попит. Прямий та спекулятивний. Розрахунок на черги себе не виправдав, тому перейшли до наступного кроку.
Що мені не подобається – це поспіх та створення зайвих очікувань. То ми говоримо про покращення за тиждень, потім за другий. То погрожуємо спекулянтам-мародерам, а потім погоджуємось на зростання цін. Але знову робимо це якось не щиро: говоримо про вільне ціноутворення, але очікуємо 52 грн на бензин та 58 на ДТ. Це при тому, що в гурті дизпального дешевше 60 немає, проте є реальні контракти по 65.А головне – знаємо, що впевненості у достатніх обсягах постачання не маємо.
Як треба зробити?
По-перше, пояснити (або як ви любите говорити, комунікувати, тьху) людям, що з пальним легко не буде. Ми реально робимо неможливе, будуємо новий ринок, всупереч всьому розгортаємо потоки вуглеводнів із Заходу на Схід! Без перебільшення, змінюємо енергетичний ринок світу!
По-друге, потрібно повернути акцизи на пальне. Ви вирішуєте завдання зменшення попиту методом високих цін. Але зараз висока ціна буде за рахунок високої націнки, яка нічого не дає з точки зори наповнення ринку. Адже економічних стимулів у трейдерів більш ніж достатньо, проблема не в грошах. То нехай ця ціна буде високою за рахунок податків, зиску держави. Це й людям буде більш зрозуміло: купив пальне по 55-70 грн/л, але ж з них 10-15-20 грн піде на ЗСУ. Погодьтесь, це вже інша історія. Комунікуйте, знову вибачте, це!
Третє: продовжуємо методично працювати над розбудовою транспортних коридорів. Немає простих рішень, без політичної підтримки все буде набагато повільніше. Польща та Румунія не забезпечать необхідний обсяг. Треба нові партнери. Зокрема, тиснемо на угорців (про реверс нафтопродуктовопроводу трохи поспішили). Працюємо з німцями для транспортування із Західної Європи. Проробляємо шляхи із Середземного моря.Уряд має говорити людям правду. Кого ви ще боїтесь налякати в цій країні? Чим, нестачею пального та дорожнечею під час війни? Невже люди це не розуміють?! Сміливіше! Беріть приклад з наших хлопців на фронті!

Пальне в Україні вже не повернеться на довоєнні позиції

Сергій Лабазюк народний депутат, член аграрного комітету
На паливну кризу сьогодні впливає три фактори.
По-перше – об’єми споживання. Є розуміння: об’єм нафтопродуктів, який Україна споживає, виключно з Європи завести неможливо. До 2014-го року ми купували левову частку палива з рф, також – з Білорусії, і залишки морем.Після початку війни на Донбасі Україна почала імпортувати:
30% палива з Білорусії;60-65% завозилося до нас морем з різних країн світу;і не більше 5% – з Європи.Війна внесла свої неприємні корективи – ми втратили білоруський імпорт з зрозумілих причин, тимчасово залишилися і без портів. рф – навіть не буду коментувати…Залишається Європа. Єдине можливе джерело постачання… Та що таке завести 100% з Європи. Тих 250-300 тис. т місячної потреби європейці фізично не покриють. Банально по причині браку потужностей, адже заводи ну ніяк не зможуть збільшити виробництво у 2-3 рази.
По-друге – ціна. Якщо купуємо в Європі, ціна не може бути в Україні дешевша. Я думаю, це очевидно. На українських АЗС, поки що, ціна варіюються в межах 45-58 грн. Хоча об’єктивно має бути 60-65 грн! Дотувати держава не спроможна.Налагодження логістичних шляхів.
Що ж буде далі?
Обережно скажу, дефіцит буде як мінімум до кінця посівної кампанії – кінець травня. Плюс і самі українці будуть заощаджувати. Тобто споживання зменшиться, а логістично (маю надію) питання вирішиться щодо нових об’ємів постачання. Та, на жаль, пальне в Україні вже не повернеться на довоєнні позиції.Ми маємо бути готові до цього…
Це наші реалії, результат руху до європейського формату життя.

Не вийшов із коми: у лікарні помер боєць з Тернопільщини, який отримав важке поранення на війні (ФОТО)

Виявили антиукраїнську переписку: прикордонники затримали росіянку – “паломницю” Почаївської Лаври