“Я проводжала, і серце зжималось”: Тернопіль прощається з 19-річним добровольцем, якого убили окупанти (ФОТО)

8 квітня у Тернополі прощаються з 19-річним військовим Миколою Куриком, який загинув в бою з російськими окупантами.

Про це повідомляють на сторінці Спецпідрозділу «Сонечко УПА».

Похорон відбудеться о 13-ій годині на Алеї героїв на Микулинецькому кладовищі.

19-річний тернополянин Микола Курик позивний «Калаш» з Добровольчого Батальйону Спецпідрозділу «Сонечко УПА» загинув 31 березня, біля міста Київ під час виконання бойових завдань.

Також повідомили для Переяслав.City деякі подробиці.

Миколі Курику не виповнилося ще навіть і 20 років. Він мріяв стати професійним військовим. Тож після закінчення 9-го класу Стовп’язької школи вступив на навчання до Львівського ліцею імені Героїв Крут.

Взимку сім’я Куриків зі Стовп’яг повернулася в Тернопіль, звідки родом батьки.

– Ця сім’я жила в нашому селі років шість. Батько працював водієм, мама спеціалістом у сільській раді, керувала відділом культури, — розповідає Тимофій Девко зі Стовп’яг. — Тож я добре знав Миколу – дуже хороший хлопець, як кажуть, з гарячим серцем. У перший же день війни пішов добровольцем у військкомат. Мамі писав, що додому повернеться тільки як закінчиться війна… Тому й душа особливо болить за такими дітьми, яких особисто знав…

За неофіційною версією, Микола Курик загинув в останній день березня під час зачистки одного з передмість столиці. Він з честю виконував свій професійний обов’язок. Ворожий танк із засідки вистрелив у машину українських військовиків. Молодий воїн мав позивний “Калаш”.

Мама загиблого Героя Софія Рондяк-Курик опублікувала на своїй сторінці вірш, присвячений сину.

Він йшов на війну, мій син найдорожчий.

Упевнений, світлий, такий вже дорослий.

І я проводжала, і серце зжималось

Воно відчувало, воно відчувало.

В бою тім пекельнім і несамовитім,

Загинув мій син, найдорожчий у світі.

Загинув немає його вже зі мною

Не прийде додому уже з того бою.

Віталій Чемерис

This website uses cookies.