На перегони у Монако вирушила уродженка Тернополя – 33-річна Ольга Данченко на своєму раритетному 61-річному автомобілі “ЗАЗ 965”.
Жінка розповіла “Тернополянам” про підготовку до змагань, пошук спонсорів та віру у власні сили.
“Старт перегонів 31 січня в місті Валанс – фініш 2 лютого в Монако. Коли є можливість взяти участь у самому крутому ралі світу, то потрібно розуміти, що такий шанс приходить в життя не часто. Наша сім’я давно захоплюється ретро автомобілями, у нас є «горбатий запорожець», який багато років поспіль перемагав у змаганнях з автозвуку та автотюнінгу, – поділилася Ольга. – Та завжди хотілося мати справу ще з оригінальними ретро автівками. Український автопром не має великого вибору стареньких автівок. А “ЗАЗ 965″ очолює список ветеранів. То ж вирішили зупинитися на ньому”.
До ралі в Монте Карло допускаються автомобілі випущені до 1956 року.
“Тому, нас ніколи і не кваліфікували на ці перегони. Минулого року ми відсвяткували 60-ти річчя нашого «горбатого» і вирішили спробувати, подали заявку та офіційне звернення до Принца Монако, який є організатором цих змагань. І в порядку виключення, отримали позитивну відповідь від ралі Монте Карло класік. Звичайно, ми почали підготовку, впустити такий шанс означало б втратити мрію, а ми не могли собі цього дозволити, – пригадала Ольга Данченко. – Ця новина була дуже несподіваною для нас. Знаєте, це відчуття, коли дуже хочеш, але розумієш, що шанси маленькі. А тут бінго! Ми в списках. Двом автівкам присвоїли стартові номера. На все про все у нас було 2 місяці. Було дуже важко, адже ця поїздка, це не лише підготовка авто”.
Для участі у цих змаганнях, крім бажання та авто, потрібно мати злагоджений екіпаж, всі супутні комплектуючі і перш за все – фінансову підтримку.
“Ми збирали екіпаж по ниточках. І за 2 тижні до виїзду нам повідомили, що перегони переносять на невизначений термін, у зв’язку з закриттям кордонів. Всюди карантин. Звичайно, дух команди трохи впав, адже ми не розуміли, як коли, і взагалі чи буде ще такий шанс. Але вирішили не здаватися. І продовжили підготовку автомобілів. У бонус ми отримали рік, один рік часу. За цей рік підключалися автоклуби, спонсори, своїми силами ми поширювали інформацію. Дуже важко бути першим, ніхто нічого не знає. В цій історії більше невідомих, але як знати, поки не спробуєш? Ми пробуємо. Отримавши нового листа від орнанізаторів, Україну вже були готові представляти 7 екіпажів. Хтось більш готовий, хтось менше, але всі з величезним запалом та блиском в очах”, – відзначила Ольга.
В регламенті перегонів чітко зазначено, що команда може представляти автомобіль лише виробництва власної країни.
“В нас просто не було вибору. Ми давно мали хорошого «донора» , свого, який чекав слушного часу переродження. Хоча зараз нам вдалося зареєструвати також від України “ЗАЗ 966, ЗАЗ 968а та МЗМА403 та МЗМА 408″. Отже, в моєму екіпажі головним був наш улюбленець «горбатий». Готуючи авто на такі перегони, потрібно вкласти в нього кругленьку суму, і ще в два рази більше роботи. Це завдання на перспективу. Тому нам хотілося мати авто, яке буде і далі працювати в команді, своє. Та якщо чесно, подивіться, який він красунчик. Без уваги, ну точно не залишиться”, – зауважила автогонщиця.
Ольга щиро рада участі у престижному ралі та розуміє, що вони є новачки в автоперегонах такого рівня.
“Звичайно, як кожна команда, як всі спортсмени, ми прагнемо перемоги. Але потрібно розуміти, що нашій автівці 61 рік. А також, ми новачки в цій справі, а будь-який спорт – це гра в довгу. Тому ми їдемо в розвідку. Ось зараз, переїхавши перший кордон з Польщею, наші екіпажі зіштовхнулися з низкою перешкод, про які, чесно кажучи, навіть не думали вчора на старті, у Львові. А попереду ще біля 5000 км. Наше перше завдання – доставити нашу автівку на старт в Валенс. Пілот, штурман та команда в повній бойовій готовності. А далі – перемагати, фінішувати в Монако. Перемагати в першу чергу для себе, для нашої країни, для людей, які в нас вірили, які нам допомагали весь цей час. Наш408 екіпаж перегонів ралі Монте Карло дуже дякує всім нашим партнерам та спонсорам за підтримку, та віру у нас”, – підсумувала Ольга.
