Освячують воду не для того, щоб в ній купатися: церква розвінчала міф про “змивання” гріхів на Водохреще

Священники звершують Чин освячення води відкритих водойм у свято Богоявлення не для того, щоби в ній купатися, а саму воду освячують зовсім не «іони срібла» хреста, який у неї занурюють. І якщо під час звершення водосвяття використовують, скажімо, хрест дерев’яний, то вода все одно силою благословіння Божого і благодаті Святого Духа за молитвами стає святинею – агіасмою (від грец. ἁγίασμα – «святиня»).

Саме як до святині – шанобливо, з повагою і благоговінням – ми маємо ставитися до води, освяченої на Богоявлення.

З Євангелія ми знаємо, що, занурившись у води Йордану, Спаситель освятив їх та благословив для нас Таїнство Хрещення як необхідну умову для спасіння. Спаситель зійшов у води Йордану не для очищення від особистого гріха, бо Він був безгрішним, а для того, щоби взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися, спастися. Таким чином Господь явив Свою готовність пережити все те, що переживає людина, яку Він спасає. Та в цій події постає ще один важливий сенс – повнота Пресвятої Тройці відкриває Себе світові: Син Божий приходить хреститися, голос Бога-Отця лунає з небес, а Дух Святий сходить, як голуб. Ось в чому зміст свята та особливого освячення води, і саме тому ми називаємо цей день не тільки Хрещенням Господнім, але й Богоявленням.

Тож як грішні люди можуть «наслідувати» Ісуса Христа, купаючись взимку у водоймах? З якою метою і як саме «наслідують»? При цьому, не соромлячись оголювати напоказ власне тіло, «підігріватися» спиртними напоями, не стримуватися у лайці під час фізичних відчуттів через занурення у крижану воду. І чомусь «обов’язково треба» зануритися тричі і перехреститися перед зануренням… Вода в річці Йордан в цю пору року сягає 12 – 16° тепла, вона не є крижаною, такою, що провокує стрес для організму. Купатися в ополонці не підготовленим для цього людям – це ризикувати своїм здоров’ям і життям, а значить – нехтувати даром Божим.

А щодо «змивання» гріхів, то нагадаємо: занурення в ополонку не змиває гріхи, бо гріх – це не зовнішня проблема, а внутрішня хвороба душі. І щоб її вилікувати, потрібно спочатку її виявити, від щирого серця покаятись та змінитися з допомогою Божою і через Таїнства Церкви”, – йдеться у повідомленні.