Юрій Доробало з Гусятина протягом двох днів поховав від коронавірусу маму і бабусю. Чоловік розповів як лікували найрідніших, та як пережив найбільші в житті горе та шок.
Юрій повідомив, що все почалося у минулу середу – 20 жовтня.
“Я перехворів ковідом в мене проходило так – висока температура та втрата нюху і смаку, згодом почалося в мами, температуру була та почався сильніший кашель, в мами взагалі все життя кашель, бо вона пропрацювала в бібліотеці, але під час ковіду кашель підсилився, ми на то не звернули уваги з жінкою, мама також, далі вона нюху не мала, потім вже температури не було, але у вівторок – 19 жовтня вона мені каже, що їй стало погано, що вона дихати не має чим, – зауважує Юрій Доробало. – Мама ще ввечері сказала, що мовляв завезеш мене завтра до сімейного лікаря, а вночі в неї кров пішла носом, я говорити з нею, а в мами мова порушена, тільки сказала, що язика не чує, язик ніби затерп, я ще поміряв температуру, то в неї була 36,6. Я викликав швидку, сказав, що хворів ковідом, а лікарі на швидкій кажуть, що скоріш за все в мами інсульт, хоча сатурація була всього 52″.
Медики швидкої одразу ж взяли 60-річну Ольгу Доробало під кисневу маску і повезли в інфекційне відділення в Гусятині.
“З лікарні вийшла чергова в костюмі взяла в мами плр-тест – мазки і експрес-тест на ковід, і тільки но взяла, навіть пару хвилин не пройшло і каже нема в мами ковіду, тест негативний, мама була в швидкій, кажуть мені – їдьте в Теребовлю, робіть МРТ, в неї інсульт, це все в середу зранку – 20 жовтня – ми летимо в Теребовлю, я забігаю на приймальне, мене відразу лікарка спитала, чи є в мами ковід, я кажу, що нема, бо тільки що робили експрес-тест в Гусятині в лікарні, – відзначає Юрій. – Я заплатив 2000 грн, зробили мамі МРТ, а всі судини чисті, невропатолог вдягнулася в захисний костюм і пішла до мами, каже до неї – а ну покажіть язик, а язик червоний як спечений, а я стояв біля них. Невропатолог каже, а що їїх ніхто язик не оглядав, так в неї ж ковід. Далі подзвонили з Теребовлі в лікарню Гусятина та кажуть, а ну пришліть той тест, що ви робили на ковід, вони висилають фото, а тест вже позитивний, маму відразу тоді госпіталізували в ковіднне відділення у Теребовлі. Більше я її живою не бачив”.
За словами Юрія Доробала, у Теребовлі в лікарні за 6 днів, що мама там перебувала він не купував жодні ліки, медичний заклад і лікарі все чоловікові дуже сподобалося, та оскільки у мами було уражено 90 відсотків легень, то вона померла у вівторок 26 жовтня близько 13 години.
“Медики мені сказали, що в мами 90 відсотків ураження легень її тримали на ШВЛ останні дні – запхали трубку, перед смертю вона знепритомніла, потім прийшла до себе, далі лікарка сказала, що у мами були галюцинації, – розповідає Юрій Доробало.
Вчора, 27 жовтня, 60-річну Ольгу Доробало поховали в Гусятині на кладовищі.
На цьому випробування для Юрія Доробала не закінчилися, а тільки розпочалися.
“З нами ще жила бабця – мамина мама – 85-річна жінка, яка вже років 8 не бачила, і практично не ходила, мама як їхала в лікарню скзала, щоб я дивився за бабцею, давав їсти, виносив з-під неї, та звичайно, що я так і робив, бо вона мене вибавила, але дивлюся, що бабця також не хоче їсти, – пригадує Юрій, – Два дні не їла, я прийшов спитала де мама, думаю не буду казати правду, сказав, що щось серце заболіло, то поїхала в лікарню. Вона ще каже мені, що мовляв дай мені таблетки від тиску то я дав, але думаю собі, мама ж також контактувала з бабцею, то я вже приходив до неї в масці і в рукавицях, вдягався в спеціальніий старий одяг, плащ брав. І далі бачу, що бабця взагалі вже їсти не хоче, тільки воду п’є, а в п’ятницю – 22 жовтня, я бачу, що бабця вже багато спить, сили немає, я її питав чи її щось болить, вона казала, що ні, але їсти не хотіла, тільки просила води, я в п’ятницю думаю поміряю їй температуру – тільки на секунду поставив термометр, а в неї 38,5″.
Юрій відразу подзвонив на “103” в Тернопіль.
“В Тернополі мені сказали, що зараз швидка їде, але дзвонить до мене на мобільний невідомий номер я підняв слухавку – а то з Гусятина зі швидкої, і починають питати мене – а скільки бабі років, я кажу – 85, а мені, о 85 і вона ще сліпа і лежача?! Я кажу так. Зараз ми приїдемо, мені повідомили. За кілька хвилин і справді приїхала швидка з Гусятина, лікарі в костюмах в масках, і вона одна заявляє мені – тако ми бабцю забираємо – якщо ви лягаєте туди з нею в ковідне відділення і будете її обходити, а як ні то пишіть відмову, – наголошує Юрій. – Я їм кажу, як я можу здорова людина лягти в ковідне відділення, до того ж у мене мама в лікарні, не знаю, що завтра буде?! Ну в кінці того всього я написав відмову, вони пішли вкололи бабі два уколи, сказали, що в них експрес-тестів на ковід нема і пішли. Я подзвонив ще раз на швидку і спитав, що мені робити – мені повідомили, що мовляв дзвоніть до сімейної і нехай йде і збиває температуру”.
Вагітна дружина і малолітня дочка Юрія зробили тести на коронавірус, і вони були негативні, то ж чоловік подалі від гріха відправив їх у село Коцюбинці до сестри жінки.
“Я лишаюся з бабцею сам – вбираюся в плащ, дві маски, обливаюся спиртом і хлорним розчином і йду до бабці, а ще нагадав, собі, що попросив друзів купити швидкий тест на ковід, вони мені кинули через паркан, я зробив бабці той тест, він позитивний, ще купив пульсоксиметр, шоб знати яка сатурація , міряв бабці була десь 82-72, я дочекався до вівторка, вівторок вона така, що вже говорити не могла, і я розумієте вже не знаю, що робити і куди дзвонити, просто в розпачі, – пригадує Юрій. – Дзвоню до Савчука Михайла Дмитровича, він колись був мером, думаю може він допоможе, та й розказую ту всю історію. Михайло Дмитрович каже, ти дзвони на 103 і питай, що тобі робити, а він в той час подзвонив до своєї сімейної, щоб проконсультуватися. Я дзвоню на “103” і їй пояснюю яка ситуація, кажу, що якщо бабця помирає, вона ж не буде розкладатися на ліжку – а вона мені каже, я не знаю що вам робити, дзвоніть мовляв в міліцію, а в мене в міліції працює мій знайомий, який то все вислухав і сказав, що поліція тут точно нічим не може допомогти”.
У поліції Юрію сказали, що якщо бабця помре вдома, то єдине що правоохоронці тільки можуть констатувати смерть і тоді дозволити хоронити, а ще можна написати заяву на судмедекспертизу і тоді потрібно самому у Чортків везти тіло, щоб експерт встановив причину смерті.
“В цей час мені відзвонився Михайло Дмитрович, і розповів, що у вечірній час доби не треба ніякого направлення від сімейного лікаря, щоб госпіталізувати бабцю, яка при смерті, тому каже мені, щоб я знову дзвонив на 103, я подзвонив, слухавку більше не брали. Тоді я взяв другий стартовий і я кажу добрий вечір, розповідаю знову те саме – жінка 85 років незряча, лежача, не п’є, не їсть, має температуру високу, сатурація – 82, тест показав ковід. А мені кажуть, що теба направленя від сімейного лікаря, а моєї бабки сімейний лікар на лікарняному, далі мені на швидкій кажуть, що нехай інший лікар кине направлення на елетронну пошту, або на вашу або на швидкої електронку, взнавайте, мовляв яка елетронка і кидайте направлення. Я знову то все розказав Михайлу Дмитровичу, той відзначитв, що мов кажи мені свій номер будинку – я зараз до них подзвоню. А це вже вівторок – 26 жовтня – 20-та година, мама померла…., – наголошує чоловік.
Юрій знову подзвонив на швидку та розповів, що направлення не треба, адже вечірній час доби і людина при смерті.
“Ну нарешті приїхала швидка, відкриваються двері, виходить лікарка, а водій їй кричить – міряй сатурацію і їдемо, вона каже так-так, сатурація в бабці – 72 – і лікарка каже – і кого тут вже забирати. Я кажу – беріть її в ковідне відділення, я купив зробив тест він позитивний, вона взяла той тест і каже до шофера – давай носілки. А як йшла до швидкої, то нарікала, що зараз на неї нападуть в Гусятині, бо мовляв кого вона привезла в ковідне відділення. І далі мені кажуть знову, що їдьте мовляв з нами у відділ лягати з бабою. Я кажу, що я здоровий, і в мене вчора померла мама, треба маму похоронити, – зауважує Юрій. – В середу 27 жовтня, я вже поховав маму, і Михайло Дмитрович подзвонив до мене, що дзвонять з ковідного відділення з Гусятина, що теба приїхати і купити бабці лікарства. Приїхав я туди – заходжу в те ковідне відділення, а там двері відкриті, я запхав голову, палати відкриті, коридор розділений клійонкою, і вентилятори дують на ту клійонку. Я крикнув – вийшли лікарка і дала список, я беру список і йду в аптеку, кажу там давайте все по списку, а вона в аптеці давай мені зносити – вату, спирт, шприци, систему, фізрочин, уколи, ампули. Я то все приніс, і знов нема нікого, крикнув – лікарка вийшла я їй даю і кажу, а що у вас нема навіть вати, вона каже, що нема нічого – ні вати, ні шприців, ні спирту, і вона пішла, лишив свій номер телефону, і зробив фотографії, як там перед відділенням ковідним влаштували смітник перед сходовою, там стоїть гора ящиків, ніхто не дезинфікує, нема чим дезинфікувати. І всьо, вчора ввечері 22.30 подзвонили – бабуля померла”.
Склад використаних ліків з “ковідного відділення” у лікарні Гусятина
Юрій найняв два чоловіки, дав їм 1000 грн і вони пішли в морг, дав їм костюми – поставили бабцю в труну, а труну винесли до машини.
Сьогодні, 28 жовтня, Юрій Доробало поховав бабусю – 85-річну Мельник Галину Дмитрівну.
“Знаєте, що найгірше, що мама вже дзвонити не могла, а написала мені, що – рятуй мене, тут якась жінка померла. Я їй написав, що мовляв заспокойся – ти під апаратом, ну померла жінка, а ти борешся – 5-ий день…26 жовтня мами не стало в Теребовлянській лікарні, а 27 жовтня у Гусятинській лікарні померла бабця, – підсумовує Юрій Доробало. – Я пішов ще до Дереворіза – головного лікаря у Гусятині, він мені каже, що мовляв ми вашу маму мусіли направити у Теребовлю, бо там є соціальний пакет на інсульти, а я кажу тут діло не в інсульті, а ви навчіть свій персонал тести робити – відправте їх на курси. Дереворіз записав ПІП матері і сказав, що розбереться…”.
