Судді чи не з усіх регіонів відсуджують собі зарплату, на яку були обмеження під час карантину. Тепер з державного бюджету їм виплачують значні суми.
Загалом йдеться про десятки, а може, уже й сотні мільйонів гривень. Ті, які вершать людські долі, ревно захищають свій приватний інтерес і начхали на дефіцит бюджету у зв’язку з пандемією, витратами на війну й іншими нагальними потребами держави. Служителів Феміди ніби не торкається реальність, у якій більшість українців заледве зводять кінці з кінцями, пише газета “Свобода”
Усе почалося з того, що у квітні 2020 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, яким встановлено обмеження нарахування, зокрема суддівської винагороди – у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Таким чином, нарахована суддівська винагорода обмежувалася максимальним розміром 47 230 грн на місяць. Аналогічні обмеження стосувалися не лише суддів, а й державних службовців, прокурорів, банкірів, працівників багатьох сфер. Й у нікого це викликало спротиву, принаймні явного, врешті 47 тисяч гривень зарплати – значна сума, на яку можна не просто жити, а й розкошувати. Але лише не суддям, які звикли до колосальних зарплат.
Згадані обмеження були зумовлені економічним становищем держави та спрямовані на досягнення фінансової стабілізації в умовах карантину й тривали з квітня по серпень минулого року.
Судді не змирилися з втратою грошей і почали масово звертатися з позовами до територіальних управлінь Державної судової адміністрації та Державної казначейської служби з позовами про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Вони вимагали виплатити їм зарплату за п’ять місяців відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; доплати за вислугу років 30% від посадового окладу. Апелювали до рішень Конституційного Суду України, яким зокрема стверджено, що суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у вигляді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.
І судді виграли цей бій – адміністративні суди усіх рівнів задовольняють такі позови, зобов’язуючи державу заплатити їм суддівську винагороду у повному обсязі.
Суддівська винагорода на рівні зарплат пересічних українців просто вражаюча. І пенсія – теж, щоправда, вона називається трохи інакше – довічним утриманням. Так, за інформацією Пенсійного Фонду, в Україні із січня до липня 2021-го середня пенсія збільшилася лише на 200 грн: із 3,5 до 3,7 тис. грн. За цей же період пенсія суддів зросла з 67,9 до 83,2 тис. грн, або на 15,3 тис. грн.
Це ошелешує, дивує, обурює – 83,2 тисячі гривень щомісячного утримання! Нещодавно в Інтернеті з’явилася інформація, що Ангела Меркель, у разі виходу на пенсію, отримуватиме 15 тисяч євро. Наші судді у відставці перевершили пенсійним забезпеченням Федерального канцлера Німеччини майже удвічі.
