Негода на Коропеччині: зруйновані дороги, підтоплені господарські та житлові будівлі

Негода на Коропеччині наробила біди – зруйновані дороги, підтоплені господарські та житлові будівлі.

Про це розповів секретар Коропецької селищної ради Дмитро Данчук.

“Безперечно з наслідками стихії потрібно боротись і спільними зусилями подолати їх. Але, чи могло цього не бути? – написав представник громади у Фейсбуці. – Так! Навіть попри те, що ми зараз входимо в діапазон різкої зміни клімату. Два чинники – байдужа безгосподарність та паразитична безгосподарність.
Перша, це коли “живемо тільки в межах свого паркану”. Далі, хоч потоп. Торік у Коропці залило Центр. Який винесли урок? Коли спільними зусилями робили водовідведення (яке до речі, спрацювало), окремі “лягали під грейдер”, що нарізав фоси. Коли одні чистили жолоби, інші – сміялись. Як результат – вода спрямована в Коропчик, магазин “Любе” і всі інші не “лапають воду”, початок вул. Шевченка та Січових Стрільців сухі. Хіба що, минулорічні намули перед Марком і тротуром перед школою нагадують про події минулорічної давнини.
Разом зробили – є результат!!!
Друга біда – гірша. Бо нищимо не своє, а громадське. Закриваємо очі на це і мовчимо. Ліс ріжуть і ті, кому можна і ті, хто собі хоче. Голі квадрати/ділянки великими площами майже повсюдно. Тому не затримуються кубатура води, яка йде з небес. Крім того з лісу зробивши велетенський смітник, дивуємось, що нам він це приносить потоком назад.
“Роздовбуємо” кар’єри, перетворюючи їх на апокаліптичні ланшафти без подальшої рекультивації і залишаємо.
Природа мудра, вона не пробачає помилок, а жорстоко карає, даючи уроки для нас, невігласів. Пора це засвоїти, щоб потім не казати”: проти стихії не попреш” і писати недолугі дописи чи коментарі, закликаючи до не можливих чудес – розігнати хмари, зупинити річку, повернути назад зруйновану дорогу. ЦЕ НЕ МОЖЛИВО!!!! Вихід один – перестати бути паразитом та збайдужілим самодуром. Ці зрушення повинні відбутись у кожного в його голові. Коли людина зачинає мислити в напрямку колективного суспільного блага, а не в своїх приватних інтересах, вона стає сильною. Коли таких людей кілька – вони незборимі та обов’язково дають результат, таким помагає Бог. Рано чи пізно ми прийдемо до цього. Критична маса думаючих людей гуртується в лави. А от тут природа і стихія ні до чого”.

Автор: Бойко Роман



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *