До Тернопільської університетської лікарні звернувся 58-річний пацієнт із скаргами на виражену задишку при невеликому фізичному навантаженні.
Після того, коли пацієнт пройшов комплексне обстеження, у нього виявили ряд проблем, які становили загрозу не лише його здоров’ю, а й життю.
За словами лікаря, операція базувалася на тому, щоб зробити вихід із лівого шлуночка в аорту вільним. Оперував він спільно з лікарем-кардіохірургом інституту Амосова Олексієм Анатолійовичем Лозовим і з лікарем-кардіохірургом Морозом Володимиром Степановичем.
«Була розсічена висхідна аорта, потім доступом через аортальний клапан ми частково висікли м’язи вихідного тракту лівого шлуночка – потовщену перегородку, щоб забезпечити вільне потрапляння крові в аорту. Через цей отвір нам вдалося знайти додаткові хорди, які створювали ефект закриття стулки мітрального клапана і які ми видалили. І зробили також, це вперше в нашій лікарні, – абляцію легеневих вен і задньої стінки лівого передсердя. Тобто створили віртуально такий «box» – коробку. Це якраз важливо, щоб зняти проблему миготливої аритмії та відновити власний синусовий ритм, який є нормою для роботи серця, і нам це вдалося», – зазначає Роман Лекан.
Після операції на 10 день пацієнту ще додатково імплантували двокамерний кардіовертер-дефібрилятор. Це вже працював лікар-інтервенційний кардіолог, хірург Маслій Богдан Ярославович. Це було необхідно тому, що при добовому моніторуванню електрокардіограми у пацієнта виявили зміни активності лівого шлуночка у вигляді приступів шлуночкової тахісистолії.
«Це дуже небезпечно, тому що тахісистолія призводить до можливості раптової смерті. Що дає кардіовертер? Він буде профілактувати порушення ритму і автоматично виконувати кардіоверсію серця та нівелювати цю аритмію – загрозу життю», – пояснює Роман Йосипович.