33-річний мешканець Західної України Андрій Сірко помер у Польщі 2 квітня, добираючись на роботу. Його вдова – Галина Повшак – залишилася сама з двома малими дітьми. З’явилися нові подробиці трагедії, близькі згадують про чоловіка, як про утілення доброти.
Як інформує “RZ“, досі вона вирішує питання, як транспортувати тіло її чоловіка з Варшави у Броди. Для цього їй знадобиться допомога земляків.
“Мій чоловік завжди всю свою любов віддавав для сім’ї. Важко працював, щоби ми мали все. Йому було лише 33 роки, все життя попереду, але Бог забрав його. Я сама залишилася в Польщі з двома дітьми і не в силі зібрати кошти, щоб перевести його тіло додому. Багато людей зголосилося мені допомогти. Аби зібрати усю суму на перевезення тіла, залишилося ще зібрати декілька тисяч гривень”, – розповідає вдова покійного Галина Повшак.
Бродівчани, які знали Андрія та Галину, розповідають, що це була дуже хороша та дружня сім’я. Андрій дуже любив дружину та дітей.
“Зараз згадую всі моменти нашого щасливою життя. Переїхали ми до Польщі у 2016 році. Чоловік поїхав взимку, щоб знайти роботу та житло, а вже на Паску приїхав в Україну, щоб відбути свята і ми поїхали разом. Дорогою я дуже переживала, як там буде, бо ніколи не була в чужій країні та не знала мови. Але чоловік всю дорогу мене підтримував, казав, що все буде в нас добре. Заспокоював: “Не переживай, я завжди біля тебе””, – пригадує Галина Повшак. –”Так і було. Ми майже ніколи не розлучалися. Чоловік у мене був дуже працьовитим, майстром: за що не брався, все вмів зробити. Він користувався авторитетом серед друзів та знайомих, його завжди всюди поважали та любили. Був веселий та життєрадісним. З ним я була, як за кам’яною горою: не боялася нічого, бо знала, що разом ми подолаємо всі труднощі”.
Жінка зазначає, що Андрій був фахівцем по дахах. Починав свою діяльність зі звичайного працівника, згодом став майстром.
“Сім’я та діти були для нього всім. У день смерті чоловіка нашій донечці виповнилося рік та 7 місяців. Планували це відсвяткувати в колі сім’ї за вечерею. Але замість такої радісної події ввечері я обливалася сльозами, бо побачила його мертвим. Для мене це велика втрата та біль: провести чоловіка вранці на роботу, а ввечері вже його не зустріти”, – додала Галина.
Реквізити для допомоги: Приватбанк: 5168 7574 0964 6454 – Повшак Галина Степанівна.
